Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

8.02.1886 р. До Д. Марковича

Тбілісі Тифлис, лютого 8, 1886 р.

Варіанти тексту

Шановний добродію!

Вельми радію, що зійшлися наші думки лагідне: виправляючи оповідання, я й сам чув, що кінець до оповідання не держиться й тим зоставив єго його, що мав на думці, може кому инче інше здастя здасться. Через се ріжте. Але щодо смерти смерті, то здається, що помилились Ви. Не черкнувшися лікарства, я й боявся описувати смерть – дівчина в мене зомліла після усієї турботи. Через се поставте «многоточіє» й годі – кінець дізнає усякий очевидячки й приписувати нічого, мені здається, не треба. Коротке слово: помордувавшися вмерла – не надасть нічого читцеві. Так, на мене. До мови теж таки я не дуже добірний. Виправте, як де часом помилився, але не попустіть русизмів та мудрувань à la галицьке письменство, прошу.

Замісь книжки просив би я Вас прислати кілька напечатків, а я[к] не можна, то й не треба. Але бажав би «Бідну дівчину» побачити в 1-му томі, дуже бажав би. Більше прислати на 1-й том вже не встигну. Є кілька оповідань, та тільки як на чий смак-може й не сподобається – психологічні, ідейні, і то з уст людських, а иньчі інші поодправляв в редакції львівські. Чую, що надруковані, а напечатків не маю, як хочете – пришлю; тільки й се як на кого – «мрії».

Шануючий мосць Вашу М.Заволока

Адрес мій (поки що): в г.Т[ифли]с, в 1 – ю клас[сическую] гимн[азию], Алексею Михайловичу Снитревскому.


Примітки

Публікується вперше за чорновим автографом (Центральний державний історичний архів України у Києві, ф. 1235, оп. 1, № 267, арк. 18).

У зворотній адресі М.Грушевський, дбаючи про збереження нерозкритим свого псевдоніма «Заволока», подає прізвище гімназійного товариша.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 51.