Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

3.02.1885 р. До І. Нечуя-Левицького

3 лютого 1885 р. Тбілісі Тифлис, января 22

Варіанти тексту

Шановний і вельце ласкавий добродію мій Іване Семеновичу!

Посилаю мосці Вашій ще деякі писання свої – одну мрію й частину з повісті «Чужі й свої», й прошу вибачити турботу, що надаю Вам. Як писав вже я здаєцця здається Вам, повість моя багато позичала у Ваших «Хмар». Вона вже уся готова й виправлена, не переписував я усеї, щоб не дать собі зайвої праці на той раз, як повість ця нікчемною вийде; тай сю частину, вибачайте, виправить не вспів… Посилаю якраз половину – остаєцця остається ще 3 глави й епілог. Не знаю, чи сподобаєцця сподобається вона мосці Вашій – багато є там правди, але багато я писав такого, чого сам не бачив – з чужих речей, переказів; мабуть наколотив гороху з капустою. Скажу тільки, що в остаючих у мене главах менче менше метикувань, а більш самого роману; боюся я, що передав цих метикувань у тих главах, що Вам посилаю.

Більш сподіваюся я хвали за мрію свою; як тільки можу я цінувать власне писання, здаєцця здається утвор утвір сей непоганий. Будьте ласкаві, подаруйте часок, <звольте> перечитать скоріш тай поцінуйте. Дуже цікаво мені почуть, чого коштує моя мрія і моя перша «серйозна» праця, моя повість. Як не варті вони друку – так думаю, що краще покищо кинуть писання: не убо приспѣ час мой. Не гайтесь, коли ласка Ваша, з одповіддю відповіддю, щоб я міг, як варто буде, переписать остатні останні глави повісті першим тижнем посту, бо тоді в нас покута-говіємо. Як же не можна буде до друку оддати віддати, перешліть їх до мене, а то переписувать дуже багато в мене часу займає, й вірші теж, бо деяких в мене й не зосталося, за яку ласку дякуватиму Вам щиро.

Напишіть, що з моєю першою мрією «Німий свідок», одіслали її до друку, чи ні ще? і куди, чи в Галичину, чи в Київ? «Діла» виписать я не міг – не можна мені, бурсаку, сього зробити – он якраз перед Різдвом побачив в мене інспектор д[обродія] Салтикова якийсь утвор утвір, мало цілу бучу не збили, спасибі директор оборонив, а то б дали перцю. Де вже тут до галицьких часописей. Ох, буду чекати, поки сонце зійде, бодай тільки роса тим часом очей не виїла!..

Не знаю, чи бачили Ви кубанські пісні? Хоч не естетичню естетичну, так етнографічню етнографічну вагу вони мають, дак що й посилаю мосці Вашій один напечаток.

Нарешті, подякувавши за ласку Вашу, зичу усякого щастя й здоров’я.

Мосць Вашу шануючий і щиро поважаючий

М.Заволока

Щоб не шукать меж між шпаргаллям Вам мого адреса, додаю єго його.

В г. Тифлис. В 1-ую Гимназию, Михаилу Сергеевичу Грушевскому.


Примітки

Вперше надруковано у журналі «Слово і час», 1996, № 10, с. 22.

Публікується за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 1, № 27870).

Посилаю мосці Вашій ще деякі писання свої одну мрію… – «Мрією» М.Грушевський називає оповідання «Остатня кутя». Воно отримало високу оцінку І.Нечуя-Левицького, але тоді не публікувалось.

д[обродія] Салтиковаросійського письменника М.Є.Салтикова-Щедріна.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 33.