[Рец.] А.Лященко. О молении Даниила Заточника

Михайло Грушевський

(из "Jahresbericht der Reformierten Kirchenschule
für 1895–1896"), СПб., 1896, с. 46

Про сю маленьку, але інтересну розвідку не було згадано на сторонах нашої часописі, хоч для читачів її вона має свій спеціальний інтерес, полемізуючи багато з уміщеною в наших «Записках» розвідкою про «Слово Данила» д[окто]ра Щурата (т. IX).

Д[обродій] Лященко переглядає й збиває погляди своїх попередників в дослідах над «Словом», головно Безсонова, Модестова і Щурата та доводить такі тези:

Данило зовсім не був епічною фігурою, а «Слово» – чисто літературним утвором, навпаки, се дійсно послання засланого дружинника до свого князя.

Початкове, автентичне послання складалося: з похвали князю, оповідання про гірке життя засланця, виправдовування, відповіді на можливі запитання князя (міркування про злих жінок і чернече життя – то інтерполяції) і закінчення: Сія суть словеса, да не уже много глаголю…

Послання було адресоване Ярославу Всеволодовичу, внуку Мономаха.

Головний інтерес розвідці дає аргументація автора за сею останньою тезою: вона дійсно має значну правдоподібність з огляду на те, що в декотрих редакціях князь зветься Ярославом Всеволодовичем, що той князь був разом і переяславським і новгородським князем, і що його батька Всеволода дійсно міг автор назвати царем.

Причиною заслання д[обродій] Лященко, розвиваючи гадку, кинену побіжно уже Голубинським, уважає теж дуже правдоподібно – що він показався боягузом. Залежність «Слова» від візантійських утворів, з котрими зв’язував його д[октор] Щурат, д[обродій] Лященко рішучо заперечує.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 34. – Кн. 2. – С. 10 – 11 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 242, арк. 106–107. Підпис: М.Грушевський.

Лященко Аркадій Йоакимович (1871-1931) – бібліограф, історик літератури.

…полемізуючи багато з уміщеною в наших «Записках» розвідкою про «Слово Данила» д[окто]ра Щурата (т. IX) – йдеться про працю: Щурат Василь. Слово Данила Заточника. Пам’ятка староруської літератури з кінця середніх віків [Додаток: текст «Слова»] // ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. IX. – С. 1-28.

Щурат Василь Григорович (1871-1948) – український педагог, літературознавець, поет і перекладач.

…Безсонова… – Безсонов Петро Олексійович (1828–1898) – російський філолог-славіст, фольклорист, видавець збірок болгарського, сербського, російського фольклору.

…Модестова… – йдеться про працю: Модестов Е. О послании Даниила Заточника («Журнал Министерства народного просвещения», 1880 г., ноябрь, отд. II, с. 165-196).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 134.