Від видавництва
Михайло Грушевський
З нагоди двадцятип’ятиліття смерті М.П.Драгоманова, що сповнилося в червні 1920 p., Український соціологічний інститут взяв на себе ініціативу вшанування діяльності і заслуг великого покійника і його найближчих товаришів на полі української науки (в тім і соціології спеціально) та соціального руху. З ініціативи Українського соціологічного інституту були уряджені наукові збори в Празі й Відні – з них два реферати [1] були надруковані в закордоннім органі української партії соціалістів-революціонерів «Борітеся – поборете!» Рішено було також видати збірку найбільш характеристичного, програмового матеріалу з діяльності сього гуртка – поки обставини й кошти дадуть змогу перевести в ширших розмірах видання всі[єї] ціннішої літератури сеї доби, яка через обставини тодішнього життя засталась майже незвісною і неприступною пізнішим поколінням.
Центральним пунктом збірки мали послужити дві програми Громади, 1878 і 1880 pp. Далі передала для сеї збірки соціалістична берлінська громада призбирані нею матеріали: два листи С.Подолинського, відшукані П.Дідушком в рукописах К.Маркса, що переховуються в берлінськім архіві німецької соціал-демократичної партії; переклади недавно опублікованих Е.Бернштайном (в IV т. кореспонденції Маркса і Енгельса) двох листів Енгельса до Маркса з приводу статті Подолинського по енергетиці: спомини самого Бернштайна про Драгоманова і Подолинського, написані ним за заохотою тих же берлінських українських соціалістів, і переклади двох статей Драгоманова і Подолинського, про котрі йде мова в сих споминах. Паризький співробітник Ф.Савченко зладив копії й переклади аналогічних статей Драгоманова і Подолинського з того ж часу (1880 p.), надрукованих в паризький «La Revue Socialiste» і розшукав деякі інші публікації гуртка, а також зібрав деякі дати про Подолинського, вказані нижче. Українські спеціалісти-бібліографи – директор бібліотеки Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка у Львові В.Дорошенко і Ів.Калинович у Відні помогли в розшукуванні різних інших публікацій. А на вступ подано огляд головніших моментів сього руху, безпосередньо зв’язаних з діяльністю Драгоманова і його ближчих товаришів – поскільки було можливо в нинішніх емігрантських умовах зібрати потрібний матеріал.
Так зложився зміст сього збірника, розуміється, дуже далекий від бажаної повноти і всесторонності, але сподіваємось – все ж корисний як для першої знайомості з сею епохою, так і в ролі начерка дальших студій в сім напрямі. Укр[аїнський] соц[іологічний] інститут не залишить роботи коло приготування до систематичного видання важнішої літератури сеї доби та докладнішого обслідування її. Він звертається з гарячим прошениям до всіх, хто розпоряджає якимись матеріалами або відомостями в сій справі, на Україні чи за кордоном, аби вони не залишили повідомити Укр[аїнський] соц[іологічний] інститут про те, чим можуть послужити сій справі.
Зі вступної статті вони зможуть зміркувати, в чім недостача наших відомостей про сю многоважну в нашім житті добу. Нинішня книжка носить на своїм титулі ім’я Драгоманова й женевського гуртка з огляду на юбилей, який дав їй притоку, і на характер матеріалу, що походить від Драгоманова та його найближчих товаришів. Але своїм змістом вона зачеркує програму обслідування далеко ширшу, і ми можемо тільки побажати, щоб дальші випуски сеї публікації розсунули рамці досліду якнайширше.
Примітки М. С. Грушевського
1. Мих[айло]Грушевський, Драгоманов в політичнім і національнім розвитку українства; Мик[ита] Шаповал, Соціалістичний світогляд М.П.Драгоманова.
Примітки до видання 2009 р.
Укр[аїнський] соц[іологічний] інститут не залишить роботи коло приготування до систематичного видання важнішої літератури… – цей задум залишився незреалізованим.
Український соціологічний інститут, що був заснований М.Грушевським за участю членів Української партії соціалістів-революціонерів восени 1919 р. у Відні й видав до 1921 р. вісім томів праць (зокрема, М.Грушевського, П.Христюка, М.Лозинського, В.Старосольського), надалі зіткнувся з проблемою нестачі фондів і браком достатньої кількості кваліфікованих працівників. Після переїзду в 1924 р. М.Грушевського і П.Христюка до УСРР перестав існувати.
План М.Грушевського організувати діяльність Українського соціологічного інституту в Києві у рамках Всеукраїнської академії наук (ВУАН) наштовхнувся на протидію з боку Інституту марксизму-ленінізму й був реалізований тільки частково. У середині 1930-х років соціологічні дослідження в Україні повністю припинилися на тридцятиліття.