28.09.1913 р. До М. Грушевського
| Русалівські Чагари | хутір Русалівські Чагари 28.ІХ.1913 |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Пане Професоре!
Ваша картка не застала мене в Затурцях. Від пару місяців живу вже у себе на хуторі в Уманщині. Вашу картку переслали мені допіру цими днями і тому так пізно одписую.
Зі статею статтею про Яблоновського мені якось не ведеться. Тепер живу в таких умовах, котрі виключають всяку можливість літературної праці. Мені доводиться заводити хозяйство в степу. Не маю, по правді кажучи, навіть де писати як слід, не кажучи вже про книжки, спокій, потрібний для умової праці і т. инше інше.
В день хозяйство, постройка хати і т.д., а в ночи ночі – стережись, щоб хулігани якісь не застукали не приготованим. Страх багацько бандитів розвелось в Україні, а особливо в наших околицях. Мало не кожного дня грабіжки, підпали, убивства і то так, неначе-б для спорту. От перед кількома тижнями в нашому селі Русалівці (5 верстов від мого хутора) молоді заможні парубки вбили стару, в ні чім [Слово правлене, над рядком закреслене.] неповинну селянку, страшенно поперед над нею знущаючись.
Сумно, невимовно сумно дивитись на теперішнє наше селянське життя. Це зрештою спонукує до тим інтензивніщої інтенсивнішої праці освітної освітньої на селі. Щоб тільки вдалось переломити оце віками посіяне недовір’я, визволитись від тієї проклятої історичної спадщини, котра українських «дуків» і українську «голоту», поділила на два непримиримі, готові на все – за для взаїмного нищення, табори.
А так – денаціоналізація зверху (рахуючи до цих верхів і заможніще заможніше селянство, котрих тут дуже багато в цих околицях) і знизу, немов-би на злість одні другим, «на збитки», вживаючи дуже поширеного тепер по наших селах, терміну.
Даруйте, Пане Професоре, що розбалакався про инше інше, а не про статю статтю, за яку Ви мене питали. Тепер отже написати її не можу. Може в зимі виберусь на пару тижнів до Галичини (моя родина в Кракові), тоді напишу.
Кланяюсь низенько Вам і вашій дружині, з високою пошаною
Вячеслав Липинський
хутір Русалівські Чагари
28.IX.1913
почт.ст. Буки, Київської губ. Уманськ. пов.
(Колишня буцька сотня уманського полку!)
Примітки
Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор. 161-164.
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 326 – 327.