26.11.1911 р. До М. Грушевського

Вельмишановний Пане Професоре!

Листа Вашого і кліше застав по приїзді в Затурцях. З клішами вийшло якесь дуже прикре для мене непорозуміння. В готелі я власне наказав швейцарові відобрати відібрати посилку, котру мають мені прислати і він потім божився, що ніякої посилки не було, можливо, що його в той час не було, а заступник не перейняв. У всякому разі дуже Вас, Пане Професоре, перепрошую за зроблений мимохіть клопіт [Слово правлене.] і дуже дякую за пересилку кліш.

З процессом не так, мовляв, склалося, як бажалося. З одного боку я був звязаний зв’язаний довір’ям, котрим я добровільно [Написано над рядком.] наділив своїх оборонців; з другого-ж боку вони стояли перед можливостью можлив3стю програння процесу (як би суд не знайшов «состава преступленія») з огляду на крайнє чорносотенний склад суду. Оставався з їх погляду [Написано над рядком.] одинокий певний [Написано над рядком.] вихід – прийняти [Після прийняти слово закреслене.] предложену [Написано над рядком.] противною стороною заяву і це мої оборонці зробили.

Вчора вислав я Вам брошуру про Кисіля. Чи одержали? Аркуші альманаху мабуть пані Вольська вже Вам переслала. Дальші аркуші, як що вони Вам будуть потрібні (про що будьте ласкаві мені написати), вона Вам буде пересилати далі по мірі того, як вони виходитимуть і як я буду висилати їх з Кракова. Наколи-б Вам треба було що з рукописного матеріалу матеріалу [Літери лу правлені.], то все готов Вам служити, тільки дуже Вас, Пане Професоре, прошу щоб Ви були ласкаві перед виходом альманаху, нікому присланих Вам аркушів не показували. Думаю, що не винуватимете мене за цю авторську мовляв слабість.

В свому своєму листі Ви згадуєте, щоб присвятити збірник і памяти пам’яті Юркевича [Після Юркевича слово правлене].

Після нашого пляну Юркевич, що фактично приймав моральну участь в виданню нашого альманаху, з котрим ми разом укладали передмову, мав виступати як його видавець і власне як видавця і нашого старшого провідника я мав намір схарактеризувати його в статті, присвяченій його памяти пам’яті. Отже як думаєте, Пане Професоре, чи залишати імя ім’я небіжчика між іменами видавців і значить [Написано над рядком.] авторів передмови, чи перенести до імен тих, кому ми присвячуєм збірник?

Позавтра їду до Кракова, моя адреса як завсігди: Kołłątaja 6.II.

Кланяюсь низенько Вам і вашій дружині, з глибокою до Вас пошаною

Вяч.Липинський

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор.71-74.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 299 – 300.