Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

26.05.1908 р. До М. Грушевського

Затурці с.Затурці 26/V.1908 р.
почт.ст. Киселин. Волин. губ.

Варіанти тексту

Високоповажаний Пане Професоре!

Посилаю при сим примітку до «Братковського» з великим проханням долучити її до рукопису. Мені здаєть ся здається, що найкраще було-б дати цю примітку як продовженя продовження до примітки на стор[інці] 7 рук[опису], або-ж, як не так, то при самім кінці; може будете ласкаві, Пане Професоре, зробити так, як вважатимете кращим, – щиро Вам за це дякувати-му. Рецензію на «Szlachta wołyńska wobec konstyt. 3 Maja» – Nanke не посилаю зараз, бо маю надію найти дещо на цю тему в архіві Олізарів, який почну переглядати за тиждень.

Зі статьєю статтею про А.Яблоновського мабуть трохи спізнюся, через те, що книжку з першим його твором, яку я виписав собі з краківської бібліотеки, хтось взяв і тому мушу чекати, бо книжка ця дуже рідка і нема де більше її дістати.

В справі газети написав я до д.Ярошевського до Харькова, пропонуючи йому з’їхатись у Київі Києві, але досі не маю ще відповіді. Як що справа ця посуватиметь ся наперед, то буду Вас про це сповіщати.

Хоч не хтів-би я займати Вам своїм листом дорогого часу; про те не можу вдержатись від того, щоб не поділитись з Вами, Пане Професоре, тим радісним вражінням враженням, яке зробила на мене та переміна в напрямі розвою національної свідомости, яку я помітив [Написано над рядком] в нашій глухій (33 верстви версти від залізниці!) околиці.

На нашу маленьку почту приходить 4 примірника «Ради», яка частенько доходить до передплатників в «плачевном состояніи», з виразними слідами пильного читання; один з місцевих пан-отців почав говорити українські проповіді у церкви і туди приходять люде люди з сусідніх сіл послухати; у нашому селі школярі зложили 2 рублі (!) і передали священникові, щоб він виписав їм «малоросийських» книжок; в устах сільського «інтелігента»: хвершала, почтового чиновника, учителя (хоч у цих у нас спеціально рідко) ви почуєте українську мову не як «балачку», а таки як мову – все це факти, яких давніше у нас не помічалося і з’являються вони якось самім-собою, без якоїсь пропаганди, якогось впливу «зверху» – чисто стихійно, я-б сказав. Все це розумієть ся розуміється я помітив тільки тут, в найблизьшій найближчій околиці, яку про те зовсім не можна назвати якоюсь винятковою і відносини, які тут панують, це типічні «волинські», чи може взагалі «правобічні» відносини.

Вибачайте, що Вам стільки часу згаяв, зі щирим поважаннєм поважанням

Вячеслав Липинський

Пані кланяюсь низенько.


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор. 11-14.

…примітку до «Братковського»… – «Данило Братковський суспільний діяч, письменник XVII століття» («ЛНВ», 1909, т. 45, стор. 326-338). Ця стаття з’явилася також окремим виданням.

…Зі статьєю статтею про А.Яблоновського… – Яблоновський Олександр (Jabłonowski Aleksander W., 1829-1913) – польський історик, етнограф. Навчався у Київському та Дерптському університетах. Разом з А.Павінським видавав відомі «Źródła dziejowe». Доводив цивілізаторську роль польської шляхти на Україні, як реакційні тлумачив козацькі повстання та козацькі рухи.

…В справі газети… – Очевидно, йдеться про часопис «Przegląd Krajowy», що почав виходити у 1909 році в Києві.

…написав я до д.Ярошевського… – Ярошевський Богдан (псевдонім – Степан Загородний, 1869-1919) – український політичний діяч і письменник, засновник Української соціалістичної партії, редактор її органу «Добра новина», співробітник часопису «Przegląd Krajowy», друкувався в газетах «Громадська думка» і «Рада» та на сторінках «ЛНВ».

…приходить 4 примірника «Ради»… – «Рада» – найвизначніша дореволюційна українська щоденна політична, економічна і літературна газета. Виходила у Києві з 15.IX.1906 по 20.VII.1914 року.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 277 – 278.