Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

25.01.1900 р. До М. Грушевського

Київ 25/І/1900

Варіанти тексту

Шановний Михайло Сергієвич!

Дуже винен перед Вами і перед «Записками». Але коли б Ви знали обставини мого теперішнього життя, зменшили б мою вину.

По правді Вам кажу: дохнуть дихнуть нема часу. Моя бібліотека та ще з таким помощником як д.Милавський – каторга, а не служба. Потім я завідую Подвижным музеєм Общ[ества] грамотн[ости], член Правл[ения] нового музея, на мені музей Тарновського і т.д., і т.д.

На «Летопись» вистачає дуже мало часу, не кажучи вже про те, что на яку-неб[удь] більшу наукову працю часу зовсім нема.

Щодо з’їзду, то я на ньому мало коли й бував. Будьте ласкаві, напишіть, яка замітка про з’їзд потрібна? Що треба: чи тільки по Україні чи обширнійше обширніше? На коли? Бачив XXXI і XXXII – дуже цікавий том, подам у «Літописі» обширну замітку. Книжок не висилайте, бо цензура робить досмотр усім загран[ичним] посилкам.

Дуже, дуже дякую за пам’ять. Жінці скажіть, що рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Збираю річи речі для Вашого музею.

Ваш М.Біляшевський


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, спр. 331, с. 125-127.

…завідую Подвижным музеем Общ[ества] грамотн[ости]… – Київське товариство грамотності – громадська організація, заснована у 1882 році з ініціативи прогресивної інтелігенції для розповсюдження грамотності. Товариство відкривало бібліотеки-читальні при церковно-приходських школах, недільні школи, організовувало лекції, літературно-музичні вечори, забезпечувало школи навчальними посібниками і т.ін. У 1908 році за наказом київського генерал-губернатора товариство припинило свою діяльність.

…член Правл[ения] нового музея… – Йдеться, очевидно, про Київський міський музей старожитностей та мистецтв, створений у 1899 році з ініціативи Київського товариства старожитностей та мистецтв. З часу офіційного відкриття у 1904 році мав назву Київський художньо-промисловий та науковий музей.

…На «Летопись»… – «Археологическая летопись Южной России» (АЛЮР) – періодичне видання, що виходило в Україні в 1899-1901 роках як додаток до журналу «Киевская Старина», а в 1903-1905 роках як окремий часопис. Ініціатором і редактором-видавцем «АЛЮР» був М.Біляшівський. Журнал друкував матеріали, присвячені питанням археології та мистецтва. Докладніше про історію та завдання видання див.: АЛЮР. – 1899. – № 1. – С.1; 1903. – № 1. – С.3-5.

…Бачив XXXI і XXXII – дуже цікавий том… – Мова йде про об’єднані в одну книгу XXXI та XXXII томи «Записок…», що містили реферати, з якими галицькі вчені планували виступити на XI Археологічному з’їзді у Києві.

Рецензія М.Біляшівського на три реферати з археологічної проблематики М.Гру-шевського, вміщені в цій книзі «Записок…», опублікована в «АЛЮР» у 1900 році (АЛЮР. – 1900. – Т.II. – С.42-46).

…Збираю річи речі для Вашого музею… – М.Біляшівський має на увазі музей при Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Докладніше див.: Грушевський М. В справі музея при Науковім Товаристві ім.Шевченка: Відозва до ш. Земляків // ЗНТШ. – 1901. – Т. 43. – кн. V. – С.1-3; Гонтар Т. Етнографічні колекції музею НТШ // ЗНТШ. – 1992. – Т. 223. – С.417-427.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 63 – 64.