9.01.1896 р. До М. Грушевського

Дорогий земляче!

Я так і думав, що була омилка помилка з листами. Спасибі за пам’ять і за жадання. Може Бог дасть трохи стану на ноги. Та по правді казавши яка з мене користь? От Вам треба берегтись. З Варшави мені ніяк не можна вирватись. Недавно був Рудченко, таку підняв бучу. Я думаю, що треба буде втікати. Тепер в Архів «прикомандирован» пан Эварницький Яворницький, «знаток археологии Южной России», як пише Рудченко. Щоб ми вмісті зробили огляд Архіву як найскоріше. Він хоче, щоб це усе було готово за яких-неб[удь] 2 місяці. Свою працю я пишу потроху, зле тільки, що нема тут з ким посовітуваться – от якби Ви заглянули. Остатній Останній тиждень мені трохи стало легше, взявся до роботи, обробляю «кварту».

Прикро мені, що з книжками така маруда – я знайшов професора, тут вже буде без «сумнения», висилайте: Варшава. Университет. Профессору Ивану Порфирьевичу Филевичу.

З варшавських новин скажу Вам, що Яблоновський друкує вже свій XXII том. Частенько бува у мене, познайомив де з ким, наприк[лад], з Карловичем – етнографом. Эварницький Яворницький держав магістерські екзамени, осталась ще політична економія. Хоче нобілітуватись у Києві, та мабуть що там діло не вигорить.

Разом з цим листом посилаю й рукопись. Як Влодарський прийде, покажу що далі переписувать. В книжці 119 зробив справки.

Бувайте здоровенькі! Ще раз спасибі за пам’ять.

Ваш М.Біляшевський

[P.S.]

З книги 119.

f. 363 szevi, potrągi

[f.] 365. roznie ossiadlich

[f.] 365 об. (Lipiec) computat

[f.] 371 об. (Smoza) – wi на другій строкі – ni, що буде winni

[f.] 391 об. Thas yako і т.д. – так і буде, нижче єсть знову

Thas Slowicznego.

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, спр. 331, с.36-38. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 1.01.1896 р. М. Грушевський відповів на цей лист 12.01.1896 р.

…пан Эварницький Яворницький… – Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (1855-1940) – український історик, археолог, етнограф та фольклорист, автор низки досліджень з історії запорозького козацтва, найвідомішим з яких є тритомна праця «История запорожских Козаков». – СПб., 1892-1897.

…обробляю «кварту»… – Йдеться, очевидно, про опис матеріалів одного з відділів Архіву Коронного Скарбу, що містив відомості про прибутки від державного податку зі староств, званого квартою (Summariusze kwart Rzeczypospolitej).

…Профессору Ивану Порфирьевичу Филевичу… – Філевич Іван Порфирович (1856-1913) – історик та публіцист, професор Варшавського університету (1890-1908), де викладав курс російської історії раннього періоду. І.Філевичу належить низка праць, присвячених російсько-польсько-литовським відносинам. Найголовніші серед них: «Борьба Польши и Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследие: Исторический очерк». – СПб., 1890 (захищена ним як магістерська дисертація), «Очерк карпатской территории и населения» // ЖМНП. – 1895. – кн. IV-V. та «История Древней Руси: Т.1. Территория и население». – Варшава, 1896.

Філевич проявив себе як палкий прихильник урядового курсу у національному питанні – він допускав лише принцип етнографічного розмежування між націями (Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. – М., 1979. – С.340-341; Дорошенко Д. Огляд української історіографії. – К., 1996. – С.155; Грушевський М. Іван Філевич: Некрологічна замітка // ЗНТШ. – 1913. – T.CXIV. – С.159-161).

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 44 – 45.