7.02.1917 р. До С. Єфремова
| Москва |
Варіанти тексту
|
||
Високоповажаний Сергій Олександрович!
З слів Є[вгена] Х[арлампієвича] догадуюсь, що Ви будете тут в середині лютого. Ми просимо їдучи поінформуватися можливо про видавничі пляни плани київ[ських] видавництв (крім «Основи» і «Віку» ще «Часу» і коли можна «Вернигори» й ин[ьших] ін[ших], щоб поінформувати нас), а може б хтось з «Часу» приїхав разом з Вами, щоб змовитись щодо дальшого.
Вчора ми вибрали тимчасов[ий] комітет (до затвердження статута), чи можемо рахувати і на Вашу літератур[ну] участь? (з гонорарів міг би бути оплачений і пай, коли б Ви бажали), ми хочемо, щоб се було щось доволі велике, зрештою побачите. Діло Кожанчікова-Лисенка для XIX в[іку] вповні підходить – я думаю документи в виривках, в цілости цілості що найважнійше найважніше?
Яка адреса Олеся?
Дуже прошу томик «Рус[ької] письменности письменності» той де Гулак-Артемов[ський].
Ваш М. Г.
Примітки
Друкується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 317, № 334).
Місце і дату написання встановлено за поштовим штемпелем на листівці.
Діло Кожанчікова-Лисенка – судова справа, яку підняв у 1867 р. петербурзький видавець І.Т.Лисенков проти Д.Ю.Кожанчикова, який видав «Кобзар» Т.Шевченка. На думку позивача, Кожанчиков порушив авторські права, які Шевченко відступив Лисенкову в 1842 р.
Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 191 – 192.