26.11.1907 р. До В. Доманицького

Дорогий Василь Николаєвич!

Вибачте, що не відповідав Вам доси досі. Через сі вічні переїзди і в Київі Києві, і тут страшенно я зайнятий. 50 руб. вислано при мені Лотоцькому, других 50 р. вишлемо незадовго туди ж. На січень постараюсь видрапати Вам щось до Закопаного. Покажчик до «Записок» буде за Вами («Записки» кажу післати послати), до покажчика не включайте сим разом часописей з Кузеліних оглядів. Займіться также перекладом Антоновича; я на рахунок сього перекладу постараюсь роздобути гроші на Різдво (в падолисті не удалось). Маркович прислав тільки два оповідання: «Дяк» і «Хапко», не знаю, чи чекає грошей наперед; мабуть прийдеться післати послати, хоч воно трохи ніяково кота в мішку куповать-хоч би се був навіть і Марко Вовчок. «Хапко» кінчиться якось дивно: кінця нема, а якийсь авторський конспект. Хоч Ви й провіряли перевіряли сі копії, але страшенно неприємно друкувати без оригіналів; але Марковича, мабуть, хтось дуже сильно перелякав, що так боїться з рук випустити.

Щиро Ваш М.Гр.

Марія Сильвестровна кланяється. Липинському поклоніться, я його знаю й пам’ятаю.

Примітки

Публікується вперше за автографом (ІЛ, ф. 47, № 129).

Лист написано Марією Грушевською від імені Михайла Грушевського. Підпис і приписка – власноручні М.Грушевського.

…видрапати Вам щось до Закопаного… – У цьому курортному карпатському містечку В.Доманицький жив і лікувався близько 2-х років.

…Маркович прислав тільки два оповідання: «Дяк» і «Хапко»… – Йдеться про непубліковані за життя твори Марка Вовчка, автографи яких були у Б.Марковича. Друкуючи ці твори у ЛНВ, М.Грушевський мав у своєму розпорядженні лише копії з автографів. Пізніше, при підготовці книжки: Марко Вовчок. Посмертні оповідання. Київ, 1910, Б.Маркович надав на деякий час упорядникові В.Доманицькому ці автографи для звірки тексту. Повість «» вперше була опублікована у ЛНВ, 1908, кн. 1; оповідання «Як Хапко солоду відрікся» – у ЛНВ, 1908.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 205.