Микола Лисенко

Михайло Грушевський

Пісня українська – один з найдорожчих скарбів українського народу, наша краса, наша потіха, наша слава перед своїми й чужими. І ніхто не потрудився і не заслужився стільки заходами коло того народного скарбу, як славний наш композитор Микола Лисенко [Композитор – такий, що укладає музику для співу чи до грання.].

Він перший зібрався до неї з глибоким знанням і зрозумінням її особливостей та її своєрідної краси. В усій непорочній чистоті і блискучій красі вивів він українську пісню перед людей у своїх збірниках українських пісень, а в своїх власних музичних утворах з великим хистом користувався багатством української пісні і музики, щоб вилити почування сучасного українця. На Україні не було і нема другого такого музики, з таким хистом, знанням, багатством творчості і любов’ю до свого народу і до своєрідної його творчості, як Микола Лисенко.

Він родився в 1842 р. в панській сім’ї в Полтавщині. З маленькості любив дуже українське слово, пісню, життя, як і свояк його, славний український письменник Михайло Старицький, з котрим він разом виростав. Вчився в гімназії та університеті, але нарешті порішив оддатися музиці, вчився її в Росії й за границею. В 1869 р. вийшов перший його збірник українських пісень. В 1874 р. з великою утіхою ставили в Києві українці першу його оперу «Різдвяна ніч».

Своїми збірками народних пісень, концертами свого хору і своїми власними утворами – на слова Шевченка й інші, він розбудив серед українського громадянства велике зацікавлення і любов до української пісні й музики. В 1904 р. вся Україна в Росії і за границею гучно-бучно святкувала тридцятилітній ювілей його творчості. Та потрудившися стільки, й тепер не покидає наш славний музика своєї роботи, з молодечим завзяттям і силою працює він далі – от сього року виготовив він музику до опери про Енея (з «Енеїди» Котляревського), не кажучи про менші твори.

Побажаємо йому ще довго-довго того молодечого жару й завзяття.

Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 3 грудня. – № 14. – С. 5. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Окрім цієї статті, написаної за життя М.В.Лисенка, на десятий день після його смерті М.Грушевський подав до ЛНВ свою замітку «Возлюбленникові муз і грацій» (Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2005. – Т. 2. – С. 441 – 442). На засіданні Українського наукового товариства в Києві, присвяченому видатному композитору і громадському діячеві, 3 грудня 1912 р. вчений виступив з промовою, яка під назвою «Памяті Миколи Лисенка» була опублікована у виданні: Записки Українського наукового товариства у Київі. – 1913. – Кн. XI. – С. 5 – 12.

В 1874 р. з великою утіхою ставили в Києві українці першу його оперу «Різдвяна ніч» – див. коментар до статті «Маленьке бажання».

Своїми збірками народних пісень… і своїми власними утворами… – перший покажчик творчого доробку композитора, яким на той час користувався М.Грушевський, див.: Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н.В.Лысенка (1886 – 1903). Сост. М.Комаров // Киевская старина. – 1904. – № 1. – С. 1 – 25.

В 1904 р. вся Україна в Росії і за границею гучно-бучно святкувала тридцятилітній ювілей його творчості – насправді йдеться про 35-літній ювілей композиторської творчості М.Лисенка, який першою відзначила Галичина.

Урочистості у Львові відкрив 24 листопада 1903 р. голова хорового товариства «Боян» А.Вахнянин. Зі Львова М.Лисенко вирушив до Києва через Чернівці, де 28 листопада 1903 р. його вшановували урочистим концертом. З нагоди ювілею М.Лисенко був обраний почесним членом НТШ, за що у своєму короткому листі від 3 листопада 1904 р. він висловив щиру вдячність:

«Грамоту на Почесного Члена Наукового товариства ім. Шевченка за труди на полі української музики приймаю з великою душевною подякою. Іменування так вважаю високим щастям і гордістю для себе» (Бернацька Г. Із невідомого листування Миколи Лисенка з галичанами // ЗНТШ. – Т. CCXXVI: Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – С. 254).

19 – 21 грудня 1903 р. ювілейні вшанування відбулися у Києві: 19 грудня – вистава оперети «Чорноморці» трупи М.П.Старицького; 20 грудня ювіляра вшановували в «Літературно-драматичному товаристві», до правління якого він входив; 21 грудня у Міському театрі відбувся концерт з творів композитора, а ввечері виставлено оперу «Різдвяна ніч». Вистава пройшла всього п’ять разів: 21, 22, 28 грудня 1903 p., 4 січня і 19 квітня 1904 р. 18 лютого 1904 р. українська громада Петербурга відзначила ювілей М.Лисенка концертом (див.: Микола Лисенко у спогадах сучасників: У 2-х т. / Упоряд. текстів, ілюстратив. мат., передм. та коментарі Р.Пилипчука. – К., 2003. – Т. 1. – С. 320-321).

…виготовив він музику до опери про Енея… – опера «Енеїда» за поемою І.Котляревського завершена 1910 р.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 295.