Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

В. Василевський

Михайло Грушевський

(Некролог)

Між численними стратами, які понесла останніми місяцями російська академія наук, мабуть, найбільше болючою для неї буде смерть професора Петербурзького університету Василя Василевського, що умер отсе на 62 році життя.

Покійник належав до найвизначніших сучасних візантистів, і йому головно завдячує своє існування школа російських візантистів, що займає поважне місце в науці. Головно займався він русько-візантійськими відносинами й питаннями з часів давньої Руської держави, тому його праці і в нашій науці мали важне значення. Головними з них були: «Византия и печенеги» (1872); «Варяго-русская и варяго-английская дружина в Константинополе XI и XII веках» (1874 – 1875); «Русско-византийские отрывки», [т.] I – VIII (1875 – 1878); «Русско-византийские исследования» (1893).

Праці його визначаються великою ерудицією, зачерпненою не тільки з виданих матеріалів, але й із архівних дослідів, самостійністю гадки, сміливістю здогадів і виводів, часом досить гіпотетичних, але часто дуже щасливих і бистрих; його недавні досліди над сурозькою й амастридською легендами дали незвичайно цінний вклад в історію початків Руської держави. На жаль, його розвідки, переважно друковані в «Журнале Министерства народного просвещения» (редактором його він був кілька років, і, окрім того, редагував засновану з його ініціативи часопись «Византийский временник»), не виходили осібно, або виходили в дуже малім числі відбиток і стали малоприступні; Петербурзька академія добре зробила б, видавши на пам’ятку свого члена збірник його праць.


Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. В.Василевський (Некролог) // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 29. – Кн. III. – С. 4 – 5. Автограф некролога з підписом «М. Грушевський» зберігається в ЦДІАУК. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 244, арк. 1 – 2.

Василевський (рос. Васильевский) Василь Григорович (02.02.(21.01).1838, с.Іллінське Ярославської губ. – 07.06.(25.05).1899, Флоренція) – російський історик, археограф, педагог. Почесний доктор історії Московського університету (1879). Член-кореспондент (1876), ординарний член (1890) Петербурзької АН.

Література (з бібліографією праць): Императорская академия наук. 1889 – 1914. – Петроград, 1915. – Т. III: Материалы для биографического словаря действительных членов Императорской академии наук. – Петроград, 1915. – Ч. 1: А – Л. – С. 135 – 139.

його праці і в нашій науці мали важне значення – зазначені автором праці В.Василевського друкувались у «Журнале Министерства народного просвещения», зокрема: Византия и Печенеги (1048-1094) // ЖМНП. – СПб, 1872. – Ч. LXIV. Отд. ІІ. – С. 116 – 165, 243 – 332; Варяго-русская и варяго-английская дружина в Константинополе XI и XII веков // Там же. – СПб, 1874. – Ч. CLXXVI. – Отд. II. – С. 105-144; 1875. – Ч. CLXXVI. – Отд. II. – С. 394-451; 1875. – Ч. CXXXVIII. _ Отд. ІІ. – С. 76-152.

«Русско-византийские отрывки»… – до цього видання ввійшла низка джерелознавчих студій: Два письма византийского императора Михаила VII Дуки к Всеволоду Ярославичу // ЖМНП. – СПб, 1875. – Ч. CLXXXII. – Отд. II. – С. 270-315; К истории 976 – 989 годов (Из аль-Макина и Іоанна Геометра) // Там же. – – 1876. – Ч. CLXXXIV. – Отд. II. – С. 117 – 178; Заметки о пеших и конных // Там же. – СПб, 1876. – Ч. CLXXXIV. – Отд. II. – С. 178 – 187; Записка о греческом топархе // Там же. – СПб, 1876. – Ч. CLXXXV. – Отд. П. – С. 368-434; Хождение апостола Андрея в стране Мирмидоняне // Там же, – СПб, 1876. – Ч. CLXXXIX. – Отд. II. – С. 41-82, 157-185; Житие Стефана Нового // Там же. – СПб, 1877. – Ч. CXCI. -Отд. ІІ. – С. 283-329; Житие Іоанна Готского // Там же. – СПб, 1878. – Ч. CXCV. -Отд. II. – С. 86 – 154; Житие Георгия Амастридского. По неизданному греческому подлиннику // Там же. – СПб, 1878. – Ч. CXCV. – Отд. II. – С. 27-306; Ч. CXCVI. – Отд. II. – С. 128-181.

«Русско-византийские исследования»… – йдеться про дослідження: Руссо-византийские исследования: Жития Св. Георгия Амастридского и Стефана Сурожского. Введение и греческие тексты с переводом. Славяно-русский текст // Летописные занятия Археографической комиссии. – СПб, 1893. – Вып. IX. – С. IV – CCCV.

досліди над сурозькою й амастридською легендами… – йдеться про спустошувальні походи руських племен на візантійські міста Амастру біля Синопу 840 – 842 pp. і Сурож у Криму кінця VIII – початку IX ст., описані в «Житті Георгія Амастридського» та в «Оповіданні з життя Стефана Сурозького».

«Журнале Министерства народного просвещения»… – В.Василевський редагував це видання протягом 1890 – 1899 pp.

«Византийский временник» – щорічник, заснований В.Василевським у 1894 р. На сторінках «Записок НТШ» упродовж 1895 – 1897 pp. регулярно вміщувався огляд публікацій цього видання, зокрема рецензія М.Грушевського: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XVI. – Бібліографія. – С. 2 – 3.

Петербурзька академія добре зробила б, видавши на пам’ятку свого члена збірник його праць – таке видання було здійснене: Васильевский В.Г. Труды: Издание Императорской академией наук. – СПб, 1908, 1909, 1912. – Т. I, II (вып. 1, 2). М.Грушевський подав рецензію на цю працю: ЗНТШ. – Львів, 1910. – Т. XCVI. – С. 162-163.

О. Мельник

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 574.