Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Літературні студії / 1898 р. / [Рец.] Хр.Лопарев. Опыт толкования некоторых мест в памятниках древнерусской письменности

[Рец.] Хр.Лопарев. Опыт толкования некоторых мест в памятниках древнерусской письменности

Михайло Грушевський

"Журнал Мин[истерства] народ [ного] просвещения",
1897, VI, с. 406 – 420.

Під сим титулом д[обродій] Лопарьов подав три замітки. Перша вимазує з числа давніх руських пілігримів попа Леонтія, згаданого в «Подорожі Добрині Ядрейковича»: д[обродій] Л[опарьов] доводить, що треба замість «попъ Русинъ» читати «попъ Прусинъ», себто з малоазійської Пруси (теп[ерішньої] Бруси). Доводи автора, як на мій погляд, не вистають на те, аби довести, що тут справді треба прийняти того «Прусина , але вистають на те, щоб поставити знак запитання коло того руського пілігрима.

У другій замітці автор доводить, що про згаданого в «Посланії» Клима Смолятича Григорія, нема ніякого натяку, мовби він був прирожденим смолянином, і зв’язує його з печерським чудотворцем Григорієм. Одначе нема ніякого натяку й на те, щоб Григорій був киянином, а протиставлення Григорію учених киян навіть промовляло б проти сієї гадки. Інтересне толкування неясних слів «Посланія» про київських книжників, що можуть «рещи алфу не реку на 100 или 200 или 300, и 400, а виту такоже», що тут говориться про знання по кілька соток грецьких слів на кожду букву альфабету – об’яснення дуже дотепне, але з ним трудно погодити слова про Григорія, що він знав «алфу и виту, подобно и всю 24 словесъ грамоту» – щоб воно значило тоді?

В третій замітці автор застановляється над погодженням новгородської звістки про приїзд в Новгород в 1186 р[оці] цісаря Олексія з візантійською звісткою про перебування на Русі в 1183–1184 р[оках] принца Олексія Комніна, внука Мануїла, і доводить, як і треба, що згаданий в Новгородській літописі цісар був в дійсності тим принцем.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 22. – Кн. 2. – С. 16 – 17 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 234, арк. 164–165. Підпис: М.Грушевський.

Лопарьов Хрисанф Мефодійович (1862-1918) – візантиніст та дослідник давньоруської літератури, краєзнавець.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 116.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2017 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 25

Модифіковано : 25.11.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.