[Рец.] В.А.Мошков. Скиты и их соплеменники фракийцы

Михайло Грушевський

Следы этих народов в наше время. Этнографический этюд. Варшава, 1896, ст. 91

Ся книжечка – робота дилетанта з дуже похвальними інтересами й змаганнями й дуже слабими відомостями в тих питаннях, до котрих він забрався. Автор оповідає, що інтересуючись бессарабськими гагаузами, він стрів багато подібностей у них з гуцулами, у гуцулів знов з румунами й албанцями, звідти вивід, що в гуцулах є сильна тракійська домішка, траки ж і скити мають той самий побут, отже, вони соплемінники, а в кінці автор шукає слідів тракійського народу у литовців, поляків, росіян, одно слово – скрізь, і знаходить завдяки свому нехитрому етнологічному методу; напр[иклад], скити й траки були войовничі, жили з скотарства, мали полігамію, мали сорочки і киреї, отже, вони одноплемінники.

Ш[ановний] автор справедливо робить закиди філологічному методу неб[іжчика] Партицького (котрого «Старинна історія Галичини» була головним підручником автора, що взагалі бере свої відомості з дуже припадкових джерел), але його етнологічний метод, розуміється, анітрошки не ліпший. Се тим більше шкода, що автор заінтересувавсь справді дуже інтересним і досі не вистудіюваним питанням – про тракійські сліди у гуцулів і близько підійшов до нього, не відаючи нічого ані про літературу, ані джерела, ані про науковий метод.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. XXX. – Кн. 4. – С. 3 (Бібліографія).

Мошков Валентин Олександрович (1852-1913?) – генерал-лейтенант царської армії, автор праць з етнографії та лінгвістики, засновник гагаузознавства.

…неб[іжчика] Партицького… – Партицъкий Омелян Осипович (1840–1895) – український мовознавець, етнограф, історик, педагог.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 16.