[Рец.] Historya piechoty polskiej

Михайло Грушевський

przez Konstantego Górskiego pułkownika piechoty, przedtem kapitana kwartermistrowstwa generalnego. Краків, 1893, с. 271 + 2 таблиці;

Historya jazdy polskiej przez K.Górskiego. Краків, 1894, с. 363 + 3 таблиці

У нашій літературі науковій і в близьких до неї органах, скільки знаю, не було звернено уваги на сі дві книжки, що мають немалу цікавість і для нас. Автор, сам фахово обізнаний з організацією війська, визискав цілком нові матеріали – головно реєстри і рахунки видатків на військо, і завдяки тому міг подати силу свіжих і інтересних відомостей до організації війська в Польщі.

Для нас, окрім загального інтересу сієї справи, мають спеціальний ті уступи, де говориться про організацію оборони полудневої границі Корони Польської і взагалі розміщення війська на Україні («Historya piechoty», § 5; «Historya jazdy», § 18, 30 – 31 і ін.) і про козаків в війську короннім («Hist[orya] piech[oty]», § 12; «Hist[orya] jazdy» § 15 – 16, 34, 38). Правда, шан[овний] автор трактує сі питання побіжно і уділяє їм дуже мало місця, а говорячи про козацьку кінноту, до того, має на думці не так козацько-запорозьке і реєстрове військо, як організовані по-козацьки відділи польського війська, але й тут є свіжі архівні відомості, використані почасти в тексті, почасти в просторих додатках (в першій праці 61 ст., в другій – 87), де подані документальні відомості почасти in exstenso, частіше в винятках і уривках.

Взагалі можна зауважити, що шан[овний] автор цілу вагу положив на історію польського війська в XVIII в., уділивши розмірно небагато місця XVI і XVII в., не кажучи за XV (тут, розуміється, було мало матеріалу): в історії пішого війська сі віки зайняли всього 63 ст., не багато корисніші відносини заходять і в історії кінного війська. Далі, навіть при побіжнім ознайомленні з працями виявляється брак докладного ознайомлення з публікаціями джерелового матеріалу і літературою історичною; та се при архівних працях трапляється нерідко, і від автора, часто загребеного багатим архівним матеріалом, часом трудно і вимагати того.

Друкований матеріал не в однім міг би прийти до помочі ш[ановному] автору; поминаючи вже історію козацтва, я зверну увагу, напр., на справу, що сам колись по архівних матеріалах переходив – організацію оборони на Поділлі. Автор, говорячи про неї, напр., не знає нічого про пограничну службу дрібної шляхти подільської, а про неї міг довідатись з люстрацій подільських, друкованих в «Архіві», VII, І – II і «Źródła dziejowe», t. VI; тоді було б йому ясне значення і того цікавого реєстру пограничної сторожі, яку подав він в «Historya jazdy» на с. 321 – 322, де, власне, вичислено шляхту, обов’язану до сторожі і означено, на яких «шляхах» і «перевозах» вона стереже.

Знайшовши згадки про чемерисів, автор не може дати собі ради з ними («Hist[orya] jazdy», с. 27 – 28, 67 – 68), але в «Zameczk’ax podolsk’иx» неб[іжчика] Ролле і в листах Бони, друкованих в «Szkic’ax» Пуласького, найшов би він пояснення сієї справи (не кажу про збірник барських актів, бо І т. його вийшов 1893 p., і автор міг його не знати). Люстрації доповнили б відомості автора і про залоги на Україні Подніпрянській перед унією («Hist[orya] piechoty», с. 17 – 18).

Щодо поданого в додатках документального матеріалу, то тут дуже багато інтересного, і приходиться лише жалувати, що автор замало подає з того, що мав під руками, даючи часом маленькі уривки, або підраховуючи просто суму з реєстрів; такий, напр., виказ пішого війська на Поділлі з років 1507 – 1576 («Hist[orya] piechoty», с. 233), або кінного війська на Поділлі й Русі з р[оків] 1508 – 1556 («Hist[orya] jazdy», с. 321) лише дражнить апетит дослідника, тим більше, що автор не каже, звідки і як вивів він сі числа. Але, розуміється, в додатках до розправи не можна й подавати всього матеріалу, хоч би й цікавішого, in extenso, і зістається пожадати, щоб ті реєстри й рахунки військові діждалися як скорішого опублікування.

Тим часом авторові належить ся подяка й за подане ним. Так, напр., в «Historyi piechoty» подано уривки з рахунків козацької плати XVI в. на с. 242 – 243 (дещо подане тут в витягах, як реєстри граничної сторожі з р[оку] 1527, київської залоги р[оку] 1577 і козацького війська з р[оку] 1581 в цілості подав д. Яблоновский в т. XX «Źródła dziejowe»). В «Historyi jazdy» стрічаємо, напр., «реєстр дворян на Поділлі» 1495 р. (с. 277), реєстри подільських рот 1540, 1548, 1552, 1558 [років] (с. 293-296, 312), Руського воєводства 1535 р. (с. 298), витяги з реєстрів рот козацьких 1589 – 1590 pp. (с. 316) і т. ін.

По плану автора за історією пішого і кінного війська мають іти – історія артилерії та інституцій і урядів військових; тут можемо менше для себе сподіватись, але все може бути немало цікавого для українсько-руської історіографії.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XVII. – Кн. 3. – С. 8 – 9 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Oп. 1. – Спр. 236. – Арк. 1 – 7. Підпис: М.Грушевський.

Гурський Костянтин (Górski Konstanty) (1826 – 1898) – полковник піхоти Війська Польського.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 192 – 193.