Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Публіцистика / 1907 р. / Маленьке бажання

Маленьке бажання

Михайло Грушевський

Різдвяний святочний репертуар має свою фізіономію і свою осібну привабність. На афішах появляються старі, напівзабуті опери, і йдеш у театр відсвіжати враження з давно минулих часів, або провіряти смак і враження старших поколінь. На виставах декораційних театр засівається масою дітвори різних ступенів і літ, і серед них появляються різні анахорети, для яких ранішні представлення різдвяні являються майже одиноким виходом «в світ», і скромні незаможні родини, для яких різдвяний спектакль служить джерелом естетичних вражень на довгі місяці.

В сьогорічнім різдвянім репертуарі київської опери український етнографічний колорит мали представляти «Черевички» Чайковського, історичний – його ж «Мазепа». З погляду національного колориту обидві опери дають мішанину українського з нижегородським, і де ж де, але на українських сценах се не може не вражати слухача.

Сидячи на їх виставах, не можна було відігнати від себе думки, чому б замість них, або поруч них київський театр не виставив «Різдвяної ночі» або «Тараса Бульби» Лисенка, як доводилося нам чувати – вповні готового до вистав. «Різдвяна ніч» тому три роки, з нагоди ювілею Лисенка, йшла кілька разів на київській сцені, і всі могли пересвідчитися вповні можливою до виставлювання, і у публіки мала успіх; потім одначе знято її з репертуару і досі не повторювано.

А се гріх перед українською музикою, й перед українською публікою, й перед Києвом, як центром і столицею України. Український нарід прославлений своєю музикальністю, українська пісня, мотиви народні своїм багатством і оригінальністю мають світову славу, українські співаки й співачки збирають оплески по сценах різних країв. І київська опера повинна хоч стільки зробити, щоб тим кільком українським операм, які маємо («Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» Лисенка, «Катерина» Аркаса й т. ін.) дати місце в своїм репертуарі. Се б дало привід до живішого розвою української музики – безперечно, що українська опера і посувається так поволі, бо нема для неї ніякого поля.

Навіть з погляду касового вистави українських опер не були вигідні для антрепренерів, такої невеликої жертви – вистав кількох опер на рік, можна від них вимагати в інтересах української музики, українського культурного життя. Хазяїн київської опери – Київська Дума має повне право і обов’язок жадати сього від підприємців київської опери, а київські гласні українці й просто прихильні місцевому культурному життю люди повинні про се пам’ятати, і сю справу при кождій нагоді підігрівати.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Рада. – 1907. – 6 січня. – № 5. – С. 3. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Стаття присвячена проблемам українського оперного репертуару Київського міського театру на початку XX ст. Її сюжет навіяний новорічно-різдвяними святами, які родина Грушевських провела в Києві, відвідуючи концерти в музично-драматичній школі М. Лисенка та оперу. Як свідчать записи в щоденнику Марії Сильвестрівни, 27 грудня 1906 р. вони слухали «Черевички», 29 грудня – «Снігурочку», 31 грудня – «Русалку» (ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 936, арк. 3-4 зв.).

Вченого вражала відсутність на сцені Київської опери вистав видатного українського композитора М.Лисенка, в той час як їх постійно ставили театри Західної України, а твори його виконували численні хорові колективи Галичини. Про святкові вечори в родині М.Лисенка дружина М.Грушевського писала 1 січня 1907 р.:

«Рано приходив Лисенко просити на вечер до себе на ялинку. […] У Лисенка було дуже приємно якось так, як межи своїми, і взагалі цілий час нашого побуту в Києві якось «не чужо» – ніби тут і наше місце і дивно, що додому не хочеться» (Там само, арк. 5).

…український етнографічний колорит мали представляти «Черевички» Чайковського, історичний – його ж «Мазепа» – на початку XX ст. названі опери були популярними в репертуарі Київського міського театру.

«Різдвяна ніч» тому три роки, з нагоди ювілею Лисенка, йшла кілька разів на київській сцені… – йдеться про організовану українською громадськістю постановку опери М.Лисенка «Різдвяна ніч» у грудні 1903 р. з нагоди 35-річчя творчої діяльності композитора. Вистава пройшла лише п’ять разів: 21, 22, 28 грудня 1903 p., 4 січня і 19 квітня 1904 р.

…українські співаки й співачки збирають оплески по сценах різних країв – йдеться про відомих співаків П.Борковського, М.Вітошинського, М.Волошина, С.Волошка, А.Гаєка, І.Григоровича, Є.Гушалевича, Г.Ділинського, Ю.Закревського, М.Левицького, О.Мишугу, О.Носалевича, співачок Є.Барвінську, Т.Бачинську, А.Збіржховську, Г.Крушельницьку та С.Крушельницьку, Ф.Лопатинську, М.Павликів, В.Петровичеву, К.Рубчакову, М.Сіяк, І.Сологуб-Бокконі, М.Фіцнерівну-Морозову, виступи хорових колективів І.Біликовського, О.Кошиця, М.Лисенка, К.Стеценка, О.Нижанківського та інших виконавців (див.: Медведик П. Діячі української музичної культури (Матеріали до біобібліографічного словника) // Записки Наукового товариства імені Т.Шевченка (далі – ЗНТШ). – Т. CCXXVI: Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – С. 370-455).

«Різдвяна ніч» – опера, яку написав М.Лисенко на основі повісті М.Гоголя «Ніч на Різдво» (з другої частини «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки»). Вперше ставилася силами аматорів як оперета у приміщенні школи сестер М. і С.Ліндфорс 15 і 17 лютого 1873 р. (див.: Русова С. Мої спомини. Pp. 1861 – 1879 //За сто літ. – К., 1928. – Кн. 2. – С. 152 – 157). Дві вистави другого варіанту оперети «Різдвяна ніч» відбулися наприкінці січня 1874 р. у приміщенні Київського міського театру. Прем’єра на оперній сцені відбулася у Харкові 27 січня 1883 р. (трупа А.Б.Пальчинського). У 1900 р. передбачалася її постановка на оперній сцені у Празі (детально про роботу над оперою «Різдвяна ніч», «Утоплена» і «Тарас Бульба» див.: Микола Лисенко у спогадах сучасників: У 2 т. / Упоряд. текстів, ілюстрат. мат., передмова та коментарі Р.Пилипчука – К., 2003. – Т. 1. – С.11-39, 309-331).

«Утоплена « – комічна оперета на 3 дії, 4 картини, написана на лібрето М.Старицького за повістю М.Гоголя «Майська ніч» у 1881 р. Вперше поставлена українською трупою М.Старицького 26 жовтня 1884 р. під час гастролей у Харкові.

«Тарас Бульба» – найвидатніший твір М.Лисенка, народна музична драма на сюжет повісті М.Гоголя. Робота над клавіром опери тривала від 1880 до 1890 р. Оркестровка відноситься до 1891 р. Лібрето М.Старицького. Опера за життя композитора поставлена не була. У 1913 р. був виданий її клавір, нею зацікавився Московський театр С.Зиміна, але справа з постановкою не була вирішена. Прем’єра відбулася 4 жовтня 1924 р. на сцені Харківського оперного театру. У Києві опера вперше була поставлена у 1927 р.

«Катерина» – йдеться про оперу українського композитора, громадського діяча, історика М.М.Аркаса (1853 – 1909). Написана 1891 р. за однойменною та власним лібрето. Перша постановка відбулася у Москві 1899 р. (трупа М.Кропивницького).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 6.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 39

Модифіковано : 15.05.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.