[Рец.] В.М.Гуссов. К вопросу о редакциях «Моления» Даниила Заточника

Михайло Грушевський

Од[есса], 1899, ст. 34 (з VIII т[ому]
"Летописи Ист[орико]-фил[ологического] общ[ества]
при Новорос[сийском] ун[иверситете]"

«Молению» Данила останніми роками досить пощастило: розвідка д[окто]ра Щурата, надрукована в IX т[омі] наших «Записок», викликала розвідку д[обродія] Лященка, обговорену вже нами (т. XXXIV «Записок»), а тепер перед нами лежить стаття д[обродія] Гуссова, що хоч, по його словам, опирається на його давнішій студентській роботі (р. 1893), але в друкованій своїй формі звернена фронтом до згаданої розвідки д[обродія] Лященка.

Д[обродій] Гуссов взагалі годить з д[обродієм] Лященком в його виводах щодо часу й обставин написання «Моления», тільки натиск кладе на те, що воно належить Суздальщині. Він справедливо підносить, що князювання Ярослава в Переяславі Руськім належить до дуже молодих літ його (від 10 до 15), отже, се робить певну трудність в тім, аби заслання Данила класти на сі часи його переяславського князювання, але, розуміється, на сій підставі не можна ще твердити, що автором «Слова…» не був хтось з українських бояр, що могли зістатися в Ярославовій дружині і по його виході з Переяслава Руського, а ще менше – зачисляти його, як робить автор (хоч і обережно – «кажется» – с. 27, пор. с. 34) «к произведениям ростово-суздальской литературы времени, названного у Костомарова золотым веком этой письменности»: якби навіть писав се «Моление» прирождений суздалець, його школа, безперечно, українська – «Моление» входить в одну групу з іншими українськими пам’ятками сих часів, як «Слово о п[олку] Ігоревім , слово на збудування видубецької стіни, повість про мятеж по смерті Романа в Галицькій літописі [Див. «Історію України-Руси», III, с. 469–472.], писаннями, до котрих «золотий вік ростово-суздальської літератури» не дає ніяких аналогій.

Головний зміст розвідки Гуссова, одначе, не в сім: його головна задача – довести, що основний текст «Моления» маємо в т. зв. другій редакції, репрезентованій кодексами Чудовським і Ундольського. Автор, одначе, як мені здається, занадто оптимістично дивиться на сю редакцію: признаючи, що вона ближче стоїть до прототипу, треба признати існування інтерполяцій і в ній значить признання II редакції ліпшою ще не увільняє нас від потреби реконструювати первісне «Моление».

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 41. – Кн. 3. – С. 3 – 4 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 41-42. Підпис: M.Г.

Гуссов Віктор Макарович… – автор праць: «К вопросу о положении преподавателя русского языка в гимназиях и о рациональной постановке преподавания отечествен [ного] яз[ыка] в сред[них] учебн[ых] заведениях» (1900), «Венок на могилу Гоголя в пятидесятую годовщину его смерти» (1902), «Учебник синтаксиса русского языка (в связи с морфологией) для средних учебных заведений: С прил. гл. О периоде» (1915), «Историческая основа Моления Даниила Заточника» (1949).

…розвідка д[окто]ра Щурата… – йдеться про працю: Щурат Василь. Слово Данила Заточника. Пам’ятка староруської літератури з кінця середніх віків [Додаток: текст «Слова»] // ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. IX. – С. 1-28.

…викликала розвідку д[обродія] Лященка… – йдеться про працю: Лященко А. О Молении Даниила Заточника. – СПб., 1896 – 46 с. Праця була обговорена М.Грушевським в: ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 34. – С. 10 – 11 (Бібліографія).

…Ундольського – Ундольський Вукол Михайлович (1816–1864) – літературознавець, бібліограф та бібліофіл.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 161.