Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Н.В.Шляков. О «поучении» Владимира Мономаха

Михайло Грушевський

"Ж[урнал] М[инистерства] н[ародного] п[росвещения]",
1900, V, VI, VII, ст. 96 – 138; 209 – 258; 1 – 22.

Чимала, але дуже тяжко і почасти хаотично написана студія д[обродія] Шлякова складається з трьох частин. В першій він хоче уставити час написання «Науки», для того уставляє хронологію описаних в ній подій і доходить до виводу, що «Наука» написана в 1106 р.; в другій він, аналізуючи «Науку» з літературного боку, доводить, що вона написана під впливом церковної служби першого тижня посту й здогадується, що Мономах написав її, спинившися в дорозі для того, аби сповідати [ся] й причащатися на першім тижні вел[икого] посту (с. 234). В третій він пробує вказати місце, де саме «Наука» була написана, й доводить, що се була осада, звана Волга, на місці нинішнього Углича.

Така схема сеї розвідки, загромадженої, зрештою, слабо зв’язаними з темою екскурсами, гіпотезами й навіть поетичними рефлексами. Найліпше випала друга частина: автор, очевидно, літургіст по спеціальності і в сій сфері чує себе дома; його доводи, де він зближає алюзії «Науки» до Св[ятого] Письма і різних церковних молитов і співів першого тижня зв’язує автор алюзії «Науки» до «Прологу», «Шестиднева», «Поучень» Василія В[еликого] («Како подобает лепо человеку быти» і другої науки – «Научися верный человек» – ся остатня також з «Прологу»), слова Анастасія Синаіта (с. 215–219, 237, 240, 251). Заразом вказує він і інші запозичення з богословської лектури (с. 253–255). Хоч не всі його паралелі зовсім певні, а певна частина була вказана вже попередніми дослідниками – (Протопоповим і Пономарьовим), але ся частина розвідки має значний інтерес. Заразом автор пробує відтворити первісний склад «Науки», зв’язуючи з нею, як її закінчення, той уривок молитви, що в Лаврентіївськім кодексі стоїть по листі до Олега, і навіть знаходить в «Науці» «правильность построения и искусность композиции» (с. 258)!

В першій частині найбільш інтересне – проба хронологізації оповідань «Науки»; виводи автора не завсіди щасливі, між ними й дата 1106 р. для «Науки» не має ніякої певності; з тим падають і інші, зв’язані з тим виводи автора, що взагалі задалеко іде в своїх розумуваннях і гіпотезах, (н[а]пр[иклад], він знає, що Мономахові сини дістали кождий свій примірник «Науки» і той, що ми маємо, – списаний з примірника Андрія Мономаховича). При тім же автор показує незнання новішої історичної літератури, й тим також толкуються деякі грубі помилки його. Третя частина – вивід місця написання – має також гіпотетичний характер.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 41. – Кн. 3. – С. 2 – 3 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 45, арк. 144–146. Підпис: М.Грушевський.

Шляков Микола Васильович (1861-1932) – російський філолог, письменник і педагог.

…Протопоповым… – Протопопов Сергій Васильович (1851–?) – протоієрей. Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію. Від 1871 р. публікував статті про Святе Письмо в журналах «Духовная беседа», «Странник». У 1876–1880 pp. – видавець та редактор журналу «Странник». Був настоятелем російської церкви у Ніцці. Згодом переселився до Німеччини. Його дослідження «Поучение Владимира Мономаха как памятник религиозно-нравственных воззрений и жизни на Руси в дотатарскую эпоху» було опубліковане в «Журнале Министерства народного просвещения» (лютий 1874 р.).

і Пономарьовим… – Пономарьов Олександр Іванович (1849–1911) – літературознавець.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 159.