Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Популярні праці / Князь Костянтин Острозький

Князь Костянтин Острозький

Михайло Грушевський

Князі Острозькі були потомки київських князів, що правили Україною тому вісімсот, дев’ятсот, тисячу літ. Від тих київських князів пішло багато княжих родів, що прозивалися іменами своїх маєтностей. Князі Острозькі звалися так тому, що головною маєтністю був Острог, теперішнє повітове місто на Волині. На Волині ж в повітах Острозькім, Ровенськім, Дубенськім, Заславськім, Старокостянтинівськім було найбільше їх маєтків.

Між всіми князями князі Острозькі були найбагатші. Але не так шанували їх за багатства, як за те, що вони міцно держалися своєї української народності. В ті часи, як жив отсей князь Костянтин Іванович і його син Василь-Костянтин, Україна була під князями литовськими, а потім під королями польськими. Українцям не давали нікуди ходу на такі уряди («должности») високі.

Сьому князю Костянтину за його заслуги – тому що був славний воєвода, схотів князь литовський дати високий уряд воєводи троцького – то видав осібну грамоту, що робить то тільки виїмок для одного князя Костянтина, а більше нікому не дасть того уряду з православних українців. Тому тоді пани та князі переходили на віру католицьку, приймали мову і звичаї польські, цуралися українства. Тим більше, що українці не мали тоді високих шкіл, мало було між ними учених людей, і поляки вважали все українське грубим та мужицьким.

А сей князь Костянтин і його син вірно держалися свого народу, своєї мови, своєї віри, жертвували гроші на школи для своїх земляків, заводили друкарні, книги друкували (князь Василь-Костянтин). І тому українці дуже шанували їх, вважали своїми проводирями, «головами свого народу українського.

Вмер кн[язь] Костянтин року 1530 і похований в лаврі Київській – як ввійти до великої церкви, то по лівім боці, тільки пам’ятник його зоставлений, і не видко його. На пам’ятнику написано, що прожив 70 літ і в 63 битвах побідив ворогів.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 17 грудня. – № 16. – С. 4 – 5. Підпис: М.Грушевський.

Подається за першодруком.

Сьому князю Костянтину… схотів князь литовський дати високий уряд воєводи троцького… – йдеться про грамоту 1522 р. великого князя литовського Сигізмунда І Старого. Детально цей епізод див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1994. – Т. V. – С. 453-454.

…і похований в лаврі Київській… – детально див.: Сидор-Габелінда О. Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври // ЗНТШ. – Т. 236: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. – Львів, 1998. – С. 279-293.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 296 – 297.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 39

Модифіковано : 3.07.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.