Із статистичної комісії
Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка

Михайло Грушевський

1. Зав’язання статистичної комісії Наук[ового] тов[ариства] ім. Шевченка

В міру зросту заінтересування питаннями суспільного життя і їх науковим дослідженням зростає запотрібування в статистичнім матеріалі, на якім те слідження має опертися. Тільки статистика може дати тривку підставу нашим гадкам про розвій суспільного життя й поодиноких його сторін чи прояв, вивести з сфери суб’єктивних судів, що часом доходять до повних суперечностей в оцінці тих самих явищ, і поставити на дорогу об’єктивної оцінки. Але щоб статистика могла відповісти на ті вимоги, які ставлять до неї дослідники суспільного життя, вона мусить бути вірна, сумлінна та рухлива, многостороння, пластична, не закостеніла в певних схемах і рубриках, а чутлива на всякі питання дня, завсіди готова розширити сферу своєї обсервації та деталізувати її, включати все нові питання в свою програму та давати на них можливо многосторонні і докладні відповіді.

Що статистика, якою ми розпоряджаємо для австрійської України в публікаціях загальнодержавних і краєвих, не вдоволяє вимогам ані повноти, ані вірності, се річ загальнозвісна; вистане пригадати такий дивовижний факт, як ігнорування нею цілої народності – жидівської, котрої репрезентантів розкидається по інших національних категоріях, позбавляючи їх всякої докладності, як незвичайні вагання національної статистики взагалі, як брак цілих категорій в статистиці культурній і економічній.

Неможливість знайти в дотеперішнім статистичнім матеріалі відповідь на ті питання, які виникають на кождім кроці в наукових і чисто народних справах, дає себе взнаки все більше болюче не тільки фаховим статистикам, а й людям просто заінтересованим тим чи іншим питанням сучасного життя.

Сим поясняється, що коли з ініціативи правничої комісії Наукового товариства імені Шевченка скликана була в минувшім липні анкета з репрезентантів різних галузей наукової й практичної діяльності в справі потреб статистичного досліду австрійської України, зібрані на анкеті однодушно висловилися за безпроволочним зав’язанням спеціальної організації при Науковім товаристві ім. Шевченка, яка б зайнялася сею справою, і введенням її в життя зараз же. Сповняючи се бажання до кількох днів, зорганізовано при історично-філософічній секції Наукового товариства ім. Шевченка статистичну комісію; тимчасовий провід в ній, аби ввести її в життя, взяв на себе підписаний разом з д-ром І.Франком і проф. С.Дністрянський, і ще дня 14/VII н[ового] с[тилю] скликано ширші збори, на котрих предложено зібраним реферати з різних галузей статистики й визвано всіх інтересованих застановитися під час вакацій над способами й напрямами статистичних дослідів. Реферати друкуються понижче, а я хочу попередити їх кількома загальними замітками про цілі й план діяльності комісії, як вони вияснилися з переведених дискусій.

Треба зазначити насамперед, що комісія не має, розуміється, наміру ставити своєю задачею сотворення якоїсь своєї власної, паралельної статистики попри статистику офіціальну; не маємо на те засобів, та й не вважаємо се своїм обов’язком, коли існують на те організації державні і краєві, які мають обов’язком постачати докладний і вірний статистичний матеріал.

Задачею комісії буде справлення сеї офіціальної статистики, її планів і техніки: вона має звернути увагу на явища, полишені офіціальною статистикою, вказати на не докладності, які виникають з невідповідних схем і способів, якими збирається і групується нею матеріал, і причинитися тим до їх уліпшення. З огляду, що вже в 1910 р. має бути переведена нова конскрипція, було б в певній мірі пожаданим, аби вже до того часу комісія могла зібрати відповідний матеріал, який могла б предложити статистичним бюро для переведення сеї конскрипції в формах і способах докладніших і більш наукових.

Незалежно від того, при успішній організації статистичної роботи, комісія, очевидно, буде в стані дати й безпосередньо від себе цінні причинки до пізнання нашого суспільного, культурного й національного життя. Одним із дезидератів, поставлених анкетою й дальшими нарадами, являється заснування спеціального видавництва, присвяченого статистичним дослідам.

Задачі комісії можуть бути успішно виповнені лише при співучасті ширших кругів нашої суспільності – коли вона знайде співробітників на цілім просторі австрійської України, коли організація статистичних дослідів оплете її густою сіттю й сотворить численний контингент робітників. Провідником тим співробітникам в їх заняттях мають послужити інструкції й квестіонарі, уложені комісією.

Але щоб приступити до їх уложення, комісія мусить мати матеріал, чи то в виді проб статистичного досліду в різних напрямах і сферах – монографічних оброблень певних місцевостей або систематичного статистичного представлення певних явищ в певних територіальних границях, чи то в виді перевірок дат офіціальної статистики, чи то в виді її доповнень і деталізацій. Певні ідеї для таких пробних, вступних робіт мали дати реферати та дискусії на липневих зібраннях і ті статті, які вже друкуємо тут.

Всякого роду статистичні студії й помічення, навіяні чи то сими вказівками, чи то незалежно від них, просимо надсилати до статистичної комісії: праці більше заокруглені, ліпше оброблені комісія буде публікувати, а всі взагалі послужать субстратом для тих інструкцій, квестіонарів, дезидератів, до уложення яких має вона приступити восени. Ще раз повторяємо, що тільки при діяльній участі ширших кругів суспільності комісія зможе сповнити підняту задачу, – а в сповненні її лежить не тільки чисто науковий, але й більш реальний інтерес самої нашої суспільності.

Примітки

Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1906. – Т. 35. – Кн. 8. – С. 308 – 310. Підпис: М.Грушевський. За щоденниковими записами визначена дата написання замітки: 2 серпня 1906 р. (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 pp. – ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1 – Спр. 25. – Арк. 123 зв.).

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 2, с. 496 – 497.