Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Ф.И.Леонтович. Арийские основы общественного быта древних славян

[Рец.] Ф.И.Леонтович. Арийские основы
общественного быта древних славян

Михайло Грушевський

Варшава, 1897, с. 72 ("Варшавские университетские известия", 1897, VI)

Се академічна промова проф[есора] Леонтовича при отворенні шкільного року в Варшавськім університеті. Автор поставив задачею виказати, що слов’яни винесли в сфері суспільних відносин готового з праарійського життя, перед його диференціацією, й що виробили потім чи самостійно, чи в переходових диференціаційних стадіях. Творчим фактором він признає головно економічні причини, оглядає головні стадії економічної культури й їх вплив на суспільну організацію, а до того прилучає ще, як многоважний фактор – хижацтво («хищничество»), й ілюструє се все побутом різних примітивних народів та старається виказати сі моменти в праарійськім побуті; після того він переходить головні моменти слов’янських суспільних й спеціально родинних відносин, вказуючи їх праарійські основи й модифікації в слов’янськім побуті.

Розуміється, перейти стільки кардинальних питань на 55 стор[інках] (решта зайнята бібліографічними примітками) можна було тільки побіжно і коротко; але, окрім того, се зроблено без відповідної обережності й методичності, а й подано до того в важкій, не всюди прозорій і докладній формі. В питаннях праарійської культури й суспільного устрою автор взяв собі провідника дуже доброго – «Sprachvergleichung und Urgeschichte» О.Шрадера; але він, на жаль, не завсіди тримавсь поданих Шрадером фактів, а ще менше – його обережного методу. В результаті ми стрічаємо у д[обродія] Л[еонтовича] цілий ряд тез і виводів, з котрими згодитися дуже трудно.

І так, н[а]пр[иклад], коли автор говорить про сліди чисто ловецького побуту у арійців (розуміти – індоєвропейців в їх прапобуті, перед остаточною диференціацією), про те, що вони знали пчільництво і рибальство, знали море (с. 7–8), то се все може тільки в високій мірі здивувати чоловіка трохи обізнаного з результатами сучасних студій праарійської культури, а вказівки на літературу і джерела, які при тім автор робить, можуть дуже зневірити до виводів і тез автора взагалі. І подібні прикрі вражіння читачу приносять не раз і дальші сторони розправи, н[а]пр[иклад], міркування автора про праарійські шлюбні і родинні відносини, про матріархат, про пізнє унормування шлюбних відносин і т. ін. (с. 44 і далі), супроти лінгвістичних фактів про організацію праарійської родини, зібраних тим же Шрадером, і т. ін.

Але що найприкріше може вражати, се філологічні доводи, на котрих будує свої виводи автор. Н[а]пр[иклад], говорячи про вплив скотарського побуту на суспільні відносини, автор підносить як визначний факт зв’язок між означеннями пастуха, старшини роду, князя і т. ін., і на доказ дає паралелю іранських pan, ban, gôbân і cóban і слов’янських чобан, жупан, бан і пан (с. 14); подібних етимологій можна б набрати купу у ш[ановного] автора.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 30. – Кн. 4. – С. 2 – 3 (Бібліографія).

Леонтович Федір Іванович (1833-1911) – російський історик права, архівознавець, археограф.

«Sprachvergleichung und Urgeschichte» О.Шрадера… – книга відомого німецького лінгвіста Отто Шрадера «Sprachvergleichung und Urgeschichte» («Порівняльне мовознавство та первісна історія»), що вийшла в 1883 p., побачила світ російською мовою у 1886 р. у перекладі М.Чернишевського.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 92.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 63

Модифіковано : 19.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.