Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Латышев В. Scythica et Caucasica

Михайло Грушевський

е veteribus scriptoribus graecis et latinis collegit et cum versione rossica ed. Basilius Latyschev.

Vol. I – Scriptores Graeci. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, собрал и издал с русским переводом В.В.Латышев. Т. I. Греческие писатели.

Вып. І (додаток до «Записок» Російського археологічного товариства). СПб., 1893, VIII + 296

Думка про видання витягів з давніх письменників щодо Русі давно існувала, ще в минулім віці, і тоді ще з ініціативи Шлецера І[оганн Готгільф] Штрітер зробив витяг з візантійців, виданий в Петербурзі під титулом «Меmоrіа populorum, olim ad Danubiani, Pontum Euxinum, Paludem Meotidem, Caucasum, mare Caspium etc. Incolentium» (4 v[ol], 1771 – 1779), до якого й досі звертаються історики. Тим часом для письменників класичних і такого збору бракувало досі. Як згадує д. Латишев у передмові, ще в 50-х р[оках XIX ст.] Петербурзьке археологічне товариство ухвалило було видавати збірник витягів з усіх письменників грецьких і римських про територію Росії аж до часів візантійських, але з тої ухвали нічого не вийшло.

Друкувало в своїх «Записках» витяги такі Одеське товариство історичне, але вони зоставались розкидані по різних томах сього видавництва. Тепер же взяв на себе сю справу д. Василь Латишев, петербурзький професор філології класичної, що придбав вже собі добру славу виданням збірника написів з північного берега Чорного моря. Він наміривсь видати витяги до к[інця] IV в. по Р[іздві] Х[ристовому] – в одному томі письменників грецьких, в другому латинських, переділивши кожний том на дві частини і вмістивши в першу тих письменників, що дають ширші уступи про Чорноморський берег і Кавказ, а в другій – припадкові згадки різні, а далі, якщо буде змога – і письменників візантійських.

Отже, видана 1-а частина першого тому містить витяги з Гекатея, Геродота, Гіппократа, Ксенофонта (Anabasis), т. зв. Скілака, т. зв. Скімна, Страбона, Діона Хрисостома (Λόγος βορνσθενιτικός), Діонісія Періегета, Адріана («Періпл»), Птолемея, Агатемера, Маркіана, Стефана Візантійського, анонімного «Періпла», ’Aναμέτρησις οι’ κουμένης ’Υποτοπωσις γεωγραφίας і Нікіфора Влемміда. Видавець подає текст з найкращих рецензій і переклад російський; думку ж про коментарій екзегетичний мусив відкинути задля великої трудності і відкласти колись на дальше. Се, певне, дуже шкода, але мусимо подякувати видавцю й за те й пожадати скорішого виходу дальших частин.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1894. – Т. IV. – С. 169-170 (Бібліографія).

Латишев Василь Васильович (1855 – 1912) – російський філолог-класик, історик, епіграфіст.

Рецензоване М.С.Грушевським видання – перша частина підготовленого В.В.Латишевим у п’яти випусках двотомного видання повідомлень давньогрецьких, римських та візантійських авторів про Скіфію та Кавказ.

Шлецер (Шльоцер) Август-Людвіг (1735 – 1789) – німецький історик, філолог, статистик, публіцист.

Штріттер (Штрітер, Стріттер) Йоганн-Готгільф (1740 – 1801) – історик. Приїхавши із Нассау до Росії, служив у санкт-петербурзькому, а потім московському Архіві іноземних справ, був ад’юнктом Петербурзької академії наук.

«Memoria populorum, olim ad Danubiani, Pontum Euxinum, Paludem Meotidem, Caucasian, mare Caspium etc. Incolentium» (4 v[ol], 1771 – 1779)… – М.Грушевський скоротив назву твору Й.Штрітера. Повна його назва: Memoriae populorum olim ad Danubium, Pontum Euxinum, paludem Maeotidem, Caucasum, mare Caspium et inde magis ad Septentrionem incolentium, e scriptoribus historiae byzantinae erutae et digestae a I.G.Strittero. – Petropoli, 1771. – T. 1; 1774. – T. 2; 1778. – T. 3.; 1779. – T. 4.

Існує переклад російською мовою, здійснений В.Свєтовим: Известия византийских историков, объясняющие российскую историю древних времен и переселение народов; собраны и хронологическим порядком расположены Иваном Штриттером. – СПб., 1770-1775. – Т. 1-4.

…збірника написів з північного берега Чорного моря – Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini graecae et latinae. Iussu et impensis Societatis Archaeologicae Imperii Russici edidit Basilius Latyschev. – Vol. primum. – Petropoli, 1885. – VIII, 244 p. Друге видання цього ж збірника: Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini graecae et latinae. – Vol. 1. Iterum edidit Basilius Latyschev. – Petropoli, 1916. – XII, 594 p.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 3.