Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

20.03.1903 р. До М. Грушевського

Париж 18 лютого 1903
12, Avenue Reille, Paris, XIV

Варіанти тексту

Трохи починаю одужувати, дорогий Добродію, але усе ж таки слабість велика. А тут знов біда мені з ціма цими «площадками». Тільки що через силу довів був свій манускрипт до якогось толку як от учора одібрав відбитку з Трудов Київського з’їзду «Каменный векъ Приднепровья» Хвойки і знов приходиться усе перероблювати. Не то щоб публікація матеріалу матеріалу мені [..?] – мені це однаково, а те що тепер я бачу як він понабріхував і у тих матеріялах матеріалах які прислав мені і у тих що видрукував тепер.

Як що Ви одібрали чи «Труды» чи тиї ті відбитки то подивіться трохи хоч на карту (стор. 32, рис. 13). Вона перевернута до гори ногами і виходить що Трипілля знаходиться на лівому березі Дніпра, себто на схід а не на захід – так навіть і стрілки вказують!.. І оттаке скізь скрізь. Замість розрізів і плянів планів розкопок він усюди подає картинки і т.п.

Теперечки я бачу що і у Карті Антоновича не без помилок – треба якось лізти до Національної бібліотеки та розшукувати добру карту та по ній виправити і свою. У всякому разі на добрий тиждень ще буде праці. Але вже більше виправляти нічого не буду – напишу що по таким матеріалам, які дає Хвойка нічого більше вдіяти не можна. Отже ж зачекайте ще трохи будьте ласкаві.

Чом Ви мені не одповідаєте на те, що я писав Вам щоб приїхати до Парижу прочитати курс у Р[осійській] Школі. Не маючи од Вас одповіді я не можу й встоювати у Совіті щоб вас було запрошено офіціально.

Прочитав у Записках некрологи Остапа бідного. Треба було б і собі дещо додати (там є й помилок чимало у статті Франковій). Нехай як зовсім одужаю то напишу.

Бувайте хоч ви здоровеньки та не сердьтесь дуже – роблю що можу.

Вам дуже прихильний

Хв.Вовк

Напишіть Ви рецензію Хвойкиного реферату у «Записках» та вилайте добре не Хвойку, а Уваровшу – себто редакцію за те, що вони видрукували таку нісенітницю. Мені по приятельству з Хвойкою – ніяково.

20 марта

Не встиг послати цього листу як надійшов Ваш, а вчора увечері було у нас засіданнє засідання Совіту Шкільного і ухвалено запросити Вас на курс української історії, про що Ви маєте одібрати офіціальний лист од нашего генер[ального] секретаря. Дуже і дуже радий я що це налагодилось.

Тепер стало буть два головних питання: коли і який іменно курс. І те й друге залежить цілком од Вас – тільки треба завідомити заздалегідь. Щодо першого питання то я тільки можу Вам сказати що чим раніш тим краще, бо у нашій Школі найбільше слухачів з початку року, а чим далі тим меньшає меншає. Отже ж найкраще було б якби Ви могли приїхати на Великодні Свята – себто на другу половину апріля на котру у нас є ще вільні часи. Як же Вам так не можна то вже рахуйте сами самі.

Треба буде прочитать и відчитів 14-20 при чому і у нас теж беруть по дві години підряд, що зводиться до півтори або й 1 год. ¼, так що вибиратись сюди треба принаймні тижнів на 3, бо треба ж дещо й подивитись і може що зробити окрім відчитів.

Що до змісту курсу – то тут найперше я мушу Вам сказати що з наших слухачів хоч деякі може очерки культури Мілюкова й читали усе ж таки більше Іловайського не багато знають а за для того чим курс Ваш буде більш популярним тим краще – але усе ж таки треба щоб він був систематичним. До того треба додати що це школа громадських наук, стало буть і курс треба прилагожувати прилагоджувати так щоб він вийшов якомога більше культурно-історичним.

На мій погляд ви могли б узяти або культурно-громадську історію Київської Русі з передмовою про слов’ян, або ж українську демократію часів Богд[ана] Хмельницького (знов таки з культурно-історичного і економічного погляду: економічні обставини, громадська диференціація, уряд, церква, школа, література, наука etc.).

Ця друга тема мені здавалась би найбільш відповідною, бо найперше про це ніхто нічого не знає (Костомарова тепер марксисти не читають) а друге, що цим можна показати й слухачам і де кому – иньшому іншому, що оглядаючись на наші історичні традиції ми йдемо не до часів Івана III, а до руської російської констітуції конституції і до того констітуції конституції федерально-всеслов’янської.

Хоч Ви скільки я пам’ятаю коло історії кацапщини спеціально не працювали, але цім цим турбуватись Вам нема чого: не забувайте 1-е Ваші слухачі нічогісінько не знають і 2-е що й у літературі окрім Костомарова цього ніде нема, та й у Костомарова це усе потоплено у гущині політичних чвар і відносин… Отже ж якби Ви навіть і не сказали нічого більше, ніж те, що є у Костомарова, то й те вийшло б добре, а Ви ж бувши au contact нових дослідів можете сказати далеко більше – і такий іменно курс був би найбільш відповідним задля нашої школи і наших слухачів.

Зверніть також увагу й на те, що видавець «Научного Обозренія» Філіпов підрядивсь друкувати наші відчити і платити за їх гроші. Отже ж як Ваш курс буде написаний, або Ви його напишете упісля, то можна буде його і видрукувати. Як що схочете – то можна було б видрукувати у Львові коротенькі конспекти Ваших відчитів і роздавати їх слухачам перед кожною лекцією – це у нас іноді роблять.

Так отже одпишить одпишіть докладно і секретареві (Ив.Ив.Щукинъ) і мені як Ви думаєте це усе улагодити.

Якщо Ви приїдете сам-один і не злякаєтесь того що я живу досить далеченько (½ години пішки од школи і ¼ год. залізницею) і трохи по студентському, то я б був дуже радий якби Ви пристали просто у мене. Моя сім’я тепер у Полтавщині і я маю одну хатинку зовсім вільну і не дуже погану. І в усякому разі зараз приїхавши приставайте у мене – а там далі побачите. Книжок у мене хоч і не дуже багато по історії, а усе ж таки дещо є і Вам добре буде мати під рукою (а як напишете заздалегідь чого Вам буде треба, то я усе чого нема у мене і що можна буде знайти тута достану, а чого не можна – то привезете з собою).

Ну а тепер тільки дякувати Вам дуже сердешно за те що згодились. Дуже й дуже радий я буду з Вами нарешті побачитись і побалакати і чекатиму на Вас з превеликою нетерплячкою. Відписуйте тільки швидче коли приїдете, то я зараз же й захожу ся усе лагодити.

Сердешно прихільнийприхільний прихильний

Хв.Вовк

Як що маєте зайві, то пошліть Секретареві за для Школи вашу «Історію Укр[аїни]-Русі».


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.413.

Публікується вперше за автографом. М. Грушевський відповів на цей лист у кінці березня 1903 р.

Труди Київського археологічного з’їзду – йдеться про «Труды XI археологического съезда», який відбувся у Києві 1899 року.

Уваровша – графиня П.С.Уварова, член Російської археологічної комісії і редактор археологічних «Трудов».

Прочитав у Записках некрологи Остапа бідного – мова йде про Остапа Терлецького (1850-1902) – галицького громадсько-політичного діяча і літературознавця.

«Научное обозрение» – науковий і громадсько-політичний часопис (1894-1903). Був заснований у Петербурзі згаданим у листі М.М.Філіповим.

Іловайський Дмитро Іванович (1832-1920) – російський історик дворянсько-монархічного напряму. Автор підручників з всесвітньої історії.

Філіпов Михайло Михайлович – російський філософ і літератор. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університета і математичний факультет Одеського університета. Автор ряда праць з філософії. Заснував і редагував часопис «Научное обозрение» (1894-1903).

Щукін Іван Іванович – генеральний секретар Російської Вищої Школи суспільних наук в Парижі.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 174 – 176.