Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Довідник / Вовк Федір Кіндратович / Листи Ф. Вовка до М.… / 27.10.1902 р. До М. Грушевського

До М. Грушевського

14 (27) жовтня 1902 р. Париж 12, Avenue Reille, Paris, XIV 27.Х.1902
X

Варіанти тексту

Вельмишановний земляче,

Оце зовсім був налагодив статтю про нашу домікенщину, а тут надійшли видання Харківського з’їзду і звістки у котрих я прочитав реферат одеського фон-Штерна де він доводить що це була начебто грецька культура… З Штерном не можна не рахуватись а задля цього треба знов йти до Bibliotheka Nationale і покопатись у книжках, котрих я не маю. Отже й знов треба одкласти прислання Вам статті принаймні на кілька днів. А тут я боюся що знов як би не спізнивсь вихід книжки, бо здається Ви завше піклувались про те щоб вона виходила коло нового року, коли починається Сойм Сейм. Та що ж будете робити коли інакше не можна…

А тут ще й знов біда: на шлунок почав слабувати – як з’їм що то так болить що мушу сидіти нерухомо кілька часу, поки пройде. Біда та й годі. Отже ж не дивуйтесь і вибачайте за зупинку.

Щодо застереження собі і дальшого тому то я зробив би це дуже охоче як би не боявсь засмутити цим Шухевича. Він писав мені що дуже слабий, вмирати збирається і дуже боїться вмерти не скінчивши своєї праці, на котру він поклав трохи не ціле життя. Праця справді дуже коштовна і добре зроблена і мабуть треба вже його заспокоїти, тим більше що се ж вже їй і кінець. Наступайте тільки на його щоб конче подав, або краще дав мені зробити загальний Sommaire, покажчик і об’яснення малюнків по французькому. Нехай коли хоче зробить сам по українському а я передивлюсь і перекладу на французьке.

За те що нагадуєте мені про замітки Деметрикевича дуже Вам дякую. Вони мені відомі (але могло б бути що й ні, бо Краків[ська] Акад[емія] присилала мені свої «Materiały» дуже неакуратно, І і IV т. маю, а II і III нема!).

Спасибі також і за пораду звернутись до Виділу за задатком на рахунок гонорару. Може й прийдеться. Оце ще підожду трохи може як небудь і без цього вивернусь, а Ви покищо будьте ласкаві напишіть мені як же той лист адресувати – чи до Вас яко до Голови тільки не приватно, а офіціально, чи таки просто до Виділу Тов[ариства] ім.Шевч[енка]?

Матеріали про «Дитину» я передививсь – є дуже цікаві і дуже коштовні річи речі, але у цілому це справді якась зовсім хаотична папуша паперу. Ув усякому разі обробити її слід, і я зроблю це як тільки матиму хоч хвилинку вільного часу. Дещо одначе є таке що мабуть инакше інакше як у якій небудь Κρυηταδια і не видрукуєш. А тут на біду Κρυηταδια мабуть більше вже не буде виходити, бо видавець (Welter) каже що дуже великі видатки а продаж малий. Ну, та вже якось там буде… Аби матеріал був. А розділити їх на два томи мабуть можна буде, тим більше що почистивши добре не дуже то багацько й вийде.

Ну, а про мою кандидатуру на львівську катедру кафедру я й сам таки думав, що тут таки мабуть не без fumisterie…, а як ще поляки хотять свою катедру кафедру заводити то й тим більше. Б[арвинсько]му я про це не писав, але напишу, побачимо що він казатиме?

А до Петербургу страх не хочеться їхати – і не через те що я боюсь утопитись у морі російської науки (де там море, коли й калюжі доброї нема – яка у їх етнографія?!) і не через те навіть що прийдеться працювати за для других – бо я завше буду робити своє, а найбільше через те, що не люблю я цього болота, та й пропаду я там, бо мені навіть і у Парижі вже зиму не легко перебувати…

А ще більше через те що катедра мені далеко більше по душі ніж музейна праця – мені на старості не було б кращої втіхи як заснувати добру лабораторію антропольогично антропологічно-етнографичну етнографічну, котра зробилась би школою українського народознавства – і матеріалу матеріалу задля цього у мене вже є чимало: є дуже гарненька, старанно прибрана бібліотека, є досить повна наукова колекція передісторично-археольогична археологічна, котру я зібрав тут потроху, є й кісток чимало вже, особливо мавпячих, є й дещо етнографичне етнографічне (більше 5000 самих фотографий, може на половину українських) є досить велика колекція амулетів і релігійних образків… якби усе розкласти та докупити франків на 500-600, то зразу можна б було спорудити такий Anstalt, що не стидно було б і кому хоч показати, і розпочати зовсім наукову працю…

Звісно воно не пропаде – я вже усе зроблю як слід, щоб моя бібліотека і колекції не зостались нікому з родичів, а тільки якому небудь українському інститутові… але хотілося б самому це усе завести і виготовити собі наукових наслідників. От через що мені бажалося б катедри… Ну а з Петербургом це усе відсунеться у бік… Ну, а що у Львові у Вас дуже душно, то це я бачу й звідси, а окрім того й дуже не певно, бо як не ляхи, то німці, як не німці, то москалі, а не москалі, то й свої ж таки завше можуть випхати…

Ну а за Ваше питаннє питання поки люди не з’їхались я не можу Вам сказати нічого дотепного. Як приїде М.Ковалевський і иньші інші, що друкували тут і мають зносини з такими книгарями, що видають історичні праці, то я їх розпитаюсь і напишу Вам як слід. Поки що скажу тільки, що видати Вашу працю у якій небудь світовій мові конче треба, бо инакше інакше справді вона дійде до європейської науки хиба хіба через півсотні літ.

Видати по німецькому було б і кориснійше корисніше з наукового боку і легше і дешевше – одна перешкода що знов таки йдеться про grosse panslawistische Sprache. Про умови видання тут, у французькій мові найголовнійша найголовніша перешкода – що дуже велика вже праця… не люблять вони товстих книжок. Окрім того тут тепер книгарська кріза криза – ніхто не купує книжок – книгарі аж плачуть. Одначе з авторською допомогою може і можна буде.

Тільки ж тут бачите у мене зовсім нема зносин з такими книгарями, що видають історичні книжки, а без особистої і дуже значної рекомендації нема чого з їми ними балакати. А таку я можу мати тільки через Ковалевського, або Богишича, або Schlumberger, а ні одного з їх у Парижі нема ще. Як тільки хто з їх приїде зараз же розпитаюсь. Тут може, Рамбо став би у пригоді, бо його б кожний книгарь книгар послухав – тільки ж він тепер став така свиня (особливо як міністром побував) що й не підходь. Якщо ви посилали йому свої книжки, то може б написали йому сами самі (я з їм не бачусь).

Покищо бувайте здоровеньки і не сердьтесь дуже за статтю.

Дуже Вам прихильний

Хв.Вовк

Κρυηταδια і ще де-що засилаю. А Вашої «Історії» у мене є тільки т. І і III, а про Розвідки і Матеріали не чув! Та попросить будьте ласкаві Франка, щоб хоч він завідомів мене чи одібрав він виписку з грецького манускрипту про Климента і чи добре вона переписана.


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.408.

Вперше опубліковано у часописі «Родовід» (1997, № 15, с.62-63) за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 8.09.1902 р. М. Грушевський відповів на цей лист 30.10.1902 р.

Оце зовсім був налагодив статтю про нашу домікенщину… – у повному вигляді ця стаття була опублікована під назвою «Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Україні» у «Матеріалах до українсько-руської етнології» (1905. – T.VI. – С.27).

Штерн Ернст (1859-1924) – археолог і класичний філолог. Досліджував грецькі причорноморські колонії. Професор Новоросійського університету і Голова Одеського археологічного товариства. На еміграції працював в університеті м.Галле (Німеччина).

…є дуже гарненька, старанно прибрана бібліотека – після смерті Ф.Вовка, його учень О.Алешо перевіз цю бібліотеку до Києва і вона становила основу Кабінету антропології та етнографії ім.Ф.Вовка ВУАН.

…Вашої «Історії» у мене є тильки тільки т. І і III – йдеться про «Історію України-Руси» М.Грушевського.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 168 – 170.

Попередній лист | Перелік листів | Наступний лист

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2017 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 63

Модифіковано : 31.07.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.