Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

20.07.1897 р. До М. Грушевського

Париж 85, Bd Port-Royal, Paris
20 липня 97

Варіанти тексту

Високоповажаний Добродію.

Оце вже тиждень як одібрав Ваш лист, зараз же одписав про що треба було б д.Паньківському (друга частка матеріалу матеріалу була вже одіслана ранійше раніше), а тепер оце пишу до Вас, щоб вияснити нове непорозуміннє непорозуміння, яке не знаю вже яким робом знов вийшло з поводу мого листу і є мені дуже прикрим:

Ви пишете мені що секція зверта мою увагу на те що я завів у програму (чи проспект) «Матеріалів» деякі фольклорні річи речі як-то збірники Крамаренка і Максимовича… і далі що статтю Крамаренка ви передали до друкарні…

Якщо Ви потурбуєтесь переглянути знову мій лист і перечитати проспект то побачите що у йому а ні однісіньким словом не згадується збірник Крамаренка. Раз поклавши не містити до своїх «Матеріалів» фольклору і написавши Вам що я Вам вертаю збірник Крамаренка я не мав би ніякої рації заводити його у проспект. Яким побитом здалося це Вам і навіть цілій секції, того вже я не розумію… Може через те що він Вам був присланий разом з манускриптами задля «Матеріалів»?! Але ж у листі досить виразно я писав, що я Вам вертаю збір[ник] Крамаренка. Додавши ще й то що ранійше раніше ніж друкувати Вам треба б було з їм умовитись щодо імен дописувателів.

Як би не було, а перечитавши знов мій проспект Ви побачите що я не містив туди мат[еріал] Крамаренка. Дуже жалко буде коли Ви не маєте цього проспекту з собою; у такому разі Ви запевнитесь у цьому, вернувшись до Львова. Я ж буду тому дуже радий, бо мені зовсім не бажалося б щоб і Ви й секція мали мене за якогось такого чоловіка з котрим і води не звариш…

Що ж до збірничка Максимовича, то се вже інше діло: я завів його у проспект і думаю що маю рацію: це пісні весільні і до того ще рітуальні ритуальні і по свому своєму науковому значінню значенні належать більш до етнольогії етнології звичаїв ніж до фольклору. Інакше не треба б було містити до «Матеріалів» і весілля узагалі.

Отже ж я написав д.Паньківському щоб збірничок Крамаренка він у мої «Матеріали» не містив, а вернув би його до секції, а Максимовичівські пісні щоб друкував.

Потім Ви пишете, що секція зверта мою увагу «на непожаданість в спеціальнім виданню викрапковання викрапкування». Якщо я не помиляюсь і діло йде про те щоб не ставити точок замість деяких виразів у сороміцьких піснях, то мені й не треба нічого кращого!.. Якщо Ви й секція думаєте що можна друкувати у наших виданнях народні вирази дотичні phallus’a, et eis, coitus’a etc. усіма літерами, то вже хто, хто, а не я тому буду сперечитись сперечатись. На мій погляд се давно вже слід почать робити… і коли я пропонував ставити точки, то тільки взглядно до Галичини і до польсько-австрійського уряду, котрі може подивляться на се трохи не так як ми з Вами…

А може тут вийшло яке непорозуміння з поводу того що я кажу у листі, що будуть зроблені вказки на Κρυηταδια.

Κρυηταδια – бачите, се міжнародне строго наукове виданнє видання у котрому міститься виключно таке чого не містять навіть і у наукових збірниках, у продаж воно не йде, а друкується тільки по передплаті 150 екз. усього і посилається тільки тим хто загодя умовивсь з видавцем. Усе се робиться за для того щоб запобігти усяких нападів цензури (police de moeurs), котра особливо у Франції дуже сердита! Через се Κρυηταδια виданнє видання дуже рідке (І том по передплаті коштує 20 fr., а як розшукувати у антікваріатах, то й до 80-ти!) і його можна знайти тільки по університетських і інших великих книгарнях.

За для V тому, котрий уже у друку, мене просили дати українського матеріалу матеріалу і я дав дещо (між іншим і деякі пісні з весілля у Гадяцькому повіті із Максимовичовських – друкується по-українському з франц[узьким] перекладом) і через се зробив вказки на се виданнє видання там де на мій погляд друкувати у «Матеріалах» усіма літерами було б небезпешно небезпечно.

Як же ж що ви думаєте що можна – то й дуже добре – але усе-таки се питаннє питання треба добре розібрати, що часами справді клопіту не було?!. Отже ж Ви подумайте або порадьтесь з ким у Львові та й напишіть як зробити! Я б хтів на зразок покласти вам у сей лист сторінку або дві з коректури Κρυηταδια щоб Ви мали ідею що се таке (узявши таке іменно що має бути уміщене у «Матеріалах») Та не знаю може ніяково буде… як що напишете що можна прислати, то я пришлю.

Узагалі ж зверніть увагу на те що Κρυηταδια ніяким побитом не може робити конкуренції нашим «Матеріалам»… і що через те викрапкування боятись нічого (у манускрипті задля «Матеріалів» я поставив точки тільки там де вже на мій погляд друкувати усіма літерами був би явний скандал… Хоч усякому хто знає українську мову догадатись зовсім не трудно!).

Ото ж мабуть і усе.

За гроші спасибі, одібрав – і вони мені дуже здались. Про решту написав Паньківському дуже докладно. Та хиба хіба ще от що? Як у Вас ведеться з одбитками? Як би ще можна було мені зробити з сотню або що одбитків моєї археологичної археологічної статті то се було б добре, бо зменьшило зменшило б багато число примірників котрі я буду просити задля розсилки своїм кореспондентам. Напишіть про се, а також і за викрапкованнє викрапкування мені зараз же (хоч до початку друку може ще місяць який і пройде).

Бувайте здоровенькі і вірте, просю прошу Вас дуже, тому що я не капризна дама, а чоловік, котрий коли встоює на свому своєму то тільки тоді як цього вимагають наукові інтереси.

Дуже щирий до Вас

Хв.Вовк


Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 389, с.388.

Вперше надруковано у часописі «Родовід» (1997, № 15, с.54-56) за автографом. Лист є відповіддю на лист М. Грушевського від 9.07.1897 р.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 144 – 146.