5.04.1912 р. До М. Грушевського

Вельмишановний Пане Професоре!

Посилаю Вам одночасно коректу Вашої статті, думаючи, що вона застане ще Вас у Київі Києві. Я вживаю правопису Свєнціцкого Свєнціцького – з деякими модифікаціями в передачі згука і і и. За зміни і поправки [Написано над рядком.] котрі-б Ви вважали за потрібне поробити в правописові [Написано над рядком.] і редакційній примітці буду Вам, Вельмишановний Пане Професоре, дуже і дуже вдячний. Коректу по прочитанню може будете ласкаві відослати відіслати мені до Кракова.

Чи дозволите, Пане Професоре, репродукувати в альманахові шаблю Мазепи з Вашої Історії? За дозвіл буду Вам щиро дякувати. Розуміється зазначу, що ілюстрація взята з Вашої Історії. Разом з попередніми це було-б, як що дозволите, три репродукції з Вашої книжки.

З Великодними Святами пересилаю Вам і вашій дружині щирі бажання всього, всього найкращого і кланяюсь низенько, з правдивою і глибокою до Вас пошаною

Вячеслав Липинський

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор. 102-103.

…Я вживаю правопису Свєнціцького… – Свєнціцький Павлин (псевдонім – Павло Свій, Павлин Стахурський, Д.Лозовта та ін., 1841-1876) – український письменник, поляк за походженням. Жив у Львові, де видавав журнал «Sioło»; свої україномовні твори писав латинкою. Перекладав польською мовою твори Т.Шевченка, Ю.Федьковича.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 306 – 307.