21.01.1912 р. До М. Грушевського

Вельмишановний Пане Професоре!

Картку Вашу дістав. З неї бачу, що Ви мабуть не одержали мого останнього листа з Затурець, в якому я сповіщав Вас, що їду до Кракова.

Печатку Виговського вислав Вам позавчора. Даруйте, що не зробив цього раніше, але мене з цим моїм альманахом переслідує якесь фатум. То процес цей зайняв був майже місяць часу, а тепер жінка моя була тяжко хвора і через те робота з альманахом посувалась дуже мляво. В результаті я ще навіть не використав Вашої печатки, але користаючи з Вашого ласкавого дозволу зроблю з неї кліше вже посереднє з Вашої Історії. Одначе, розуміється, зазначу, що рисунок взяв я з Вашої книжки, бо признаю конечність того рода лояльности лояльности, знаючи дуже добре з власного досвіду, скільки праці коштує вишукування потрібних [Літера п правлена] для ілюстрація рисунків.

Більше Ваших клішів у мене не має. Крім печатки (відіслано!) був ще Борковський, котрого я Вам віддав особисто будучи у Київі Києві.

Що-ж до моїх клішів, котрі я Вам позичав, то Ви мені відослали Апостола (№ 334 і 336 Історії) і Дорошенка (№ 293 і 294), а остались у Вас Бог.Хмельницький (274) Юрко Хм[ельницький] (284), Дорошенко (288) і здається (?) Мазепа (такий як № 317, але здається невикористаний Вами). Ці останні мені не потрібні, що-ж до перших, то № 336, 293 і 294 я ще не використав для своїх карток і не знаю, чи зроблю це в найблизшій найближчій будучности будучности з огляду на те, що фінанси мої тепер в досить поганому стані.

Отже, як що це не псує дуже Ваших плянів планів, то може будете ласкаві, Пане Професоре, ці три кліші зробити наново після тих відбиток, котрі я Вам послав. Мені здається, що вони повинні вийти зовсім добре, а № 334 (Апостола), котрий мені не буде [Написано над рядком.] потрібний посилаю Вам одночасно почтою. Рецензію на Васілевського Василевського можу прислати не раніше як за місяць, до того часу сподіюсь сподіваюсь викінчити в головних рисах альманах і тоді зараз напишу рецензію.

Чи прислала Вам п.Вольська перші 21 аркуш альманаху? Чи одержали брошуру про Кисіля?

Кланяюсь низенько Вам і вашій дружині, з правдивою до Вас пошаною

Вяч.Липинський

Краків ul.Kołłątaja 8.II. 8/21.І.1912

P.S. Може Ви мені допоможете, Пане Професоре, розвязати розв’язати оцю загадку для мене. На скільки собі пригадую, будучи у Вас в Київі Києві, я забрав своє [Написано над рядком.] кліше «Апотеоза Мазепи». Тимчасом в коробці, в котрій Ви мені відослали решту клішів і котру я роспечатав розпечатав тільки тепер недавно в Кракові (бо в Затурцях не встиг, а потім тут не мав коли) я знайшов це кліше.

Отже або я тоді тільки хотів забрати від Вас це кліше, а в дійсности забув його взяти, або-ж Ви дали мені якесь инше інше кліше, котре я, як непотрібну мені «Апотеозу Мазепи», покинув в Затурцях. Ніяк не можу собі цієї справи з’ясувати, бо не пригадую, чи взяв я тоді кліше від Вас, чи ні?

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 604, стор.80-83.

Рецензію на Васілевського Василевського… – Рецензія В.Липинського називалася «Кілька уваг з приводу книжки д.Васілевського Василевського «Ukraina і sprawa ukraińska» («ЛНВ», т.59, стор. 333-344). Василевський Леон (1870-1936) – польський політик і публіцист, прихильник українського руху.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 301 – 302.