10.04.1896 р. До М. Грушевського

Дорогий земляче!

Давно вже не писал Вам, та мало нового об чім можна було б писать. Составляю тепер «Указатель», т.е. перевожу тільки той, котрий єсть у нас в Архіві. Щоб зробить зовсім новий треба кільки літ праці, а Рудченко хоче, щоб до 1-го янв[аря] 97 «Указатель» був уже надрукований».

Влодарський переписує для Вас, в цьому місяці казав, що скінчить. Тоді перешлю Вам усю рукопись і рахунок. Про літо ще сам не знаю: як і що. Хочу поїхати на з’їзд до Риги, а до того часу треба буде сидіть в Варшаві.

Будьте ласкаві, вишліть «Старинну історію Галичини» Партицького. Тоже на ім’я Филевича. Цей послідній випустив книжку: «История Древней Руси». Хоче пустить як докторську дисертацію.

На святах був на Волині, у знайомих, та свята були холодні. Не дуже весело в такий час на селі. Ну бувайте здорові. Справді, як здоров’я?

Ваш М.Біляшевський

Примітки

Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 1235, спр. 331, с. 45-47.

…перевожу тільки той, котрий єсть у нас в Архіві… – Важко точно сказати який саме опис скарбових матеріалів мав на увазі М.Біляшівський. Із спеціальної літератури відомо, що у XIX столітті було здійснено дві спроби упорядкування опису скарбових архівів.

У 1847-1853 роках така робота проводилась чиновником Комісії Приходів та Скарбу В.Кохановським. Проте складений ним інвентар, так званий «Repertorium» Кохановського, не зберігся, однак, саме на його основі в 1880 році (по інших даних у 1890 році) польський архівіст А.Богданський уклав новий інвентар старопольських документів (див.: Kieniewicz St. Archiwum Skarbowe w Warszawie // Straty bibliotek і archiwów warszawskich w zakresie rękopiśmiennych żródeł historycznych. – Т.II. Archiwa porozbiorowe і najnowsze. – Warszawa, 1956. – S.19; Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie: Przewodnik po zespołach. – I. Archiwa Dawnej Rzeczypospolitej. – Warszawa, 1975. – S.95).

М.Грушевський у своєму огляді Архіву Коронного Скарбу теж вказує на наявність в архіві інвентаря XIX століття, зазначаючи при цьому, що він «подає лише коротку характеристику кожної книжки й то не завше» (ЗНТШ. – 1895. – T.VI. – Кн.2. – С.4). Очевидно саме цим інвентарем скористався М.Біляшівський при складанні «Указателя».

…на з’їзд до Риги… – Мається на увазі Х-й Археологічний з’їзд у Ризі 1896 року. М.Біляшівський виступив на з’їзді з цікавим повідомленням на тему: «Материалы по истории Прибалтийского края, хранящиеся в Архиве бывшего Финансового управления Царства Польского». Текст виступу було опубліковано в «Трудах X Археологического съезда в Риге». – М., 1900. – Т.3. – С.67-91.

…вишліть «Старинну історію Галичини» Партицького… – Йдеться про роботу українського мовознавця та історика Омеляна Партицького (1840-1895) «Старинна історія Галичини: 1. Від VII в. перед Христом до р. 110 по Христі». – Львів, 1894 (рец. М.Грушевського: ЗНТШ. – 1895. – T.V. – С.3).

…випустив книжку: «История Древней Руси»… – Йдеться про згадувану вище роботу професора Варшавського університету І.Філевича «История Древней Руси: Т.1. Территория и население». – Варшава, 1896, яку він захистив як докторську дисертацію. Д.Дорошенко оцінював цю роботу І.Філевича як «дуже претенціозну, але мало наукову» (Дорошенко Д. Огляд української історіографії: Державна школа: Історія. Політологія. Право. – К., 1996. – С.155, передрук).

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2001 р., т. 2, с. 47.