Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

«Од моря, од хвиль його синіх»

Михайло Грушевський

Од моря, од хвиль його синіх,

До гір гостроверхих високих,

Без краю, не зглянешся очам,

Лягла безодмінна руїна.

Розбитії мури та брами,

Та купами бита цеглина.

Сумна лежить пред очима

Руїна ота – Україна.

Зеленії стебла та віти

Хитають над старим камінням.

Бо люди давно вже забули.

А тих, хто про те не забули,

Яка то руїна сіріє,

Я кличу сюди всіх докупи.

Ще висота святая тверда

За славним литвинським співаком

Вас кличу не плакать, боротись.

Нам плакать не треба – той плаче,

Робити який вже не може.

Але розберем сю цеглу,

Сховаймо до часу якогось,

Щоб вороги їх не забрали,

З дощу не розкисла.

Як прийде той час, зійдемося,

Ми зложимо знову,

Щоб міцно стояло довіку.


Примітки

Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. – С. 105–106.

Подається за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 96.

За славним литвинським співаком / Вас кличу не плакать, боротись – на наше переконання, тут М.Грушевський говорить про славного польського поета Адама Міцкевича. Головним мотивом його творчості був патріотичний заклик до визволення рідної землі, яка на той час після т. зв. трьох поділів Польщі (останній стався 1795 р.) взагалі не існувала як держава. Автор справедливо вбачає певні паралелі між історичними долями Польщі й України, тому й роль митця за таких обставин тотожна: він повинен кликати до боротьби, до активного спротиву поневолювачам.

А «литвинським» названо А.Міцкевича з кількох причин. По-перше, у його часи, не зважаючи на формальну ліквідацію, в історичній пам’яті польських патріотів ще тривала традиція Речі Посполитої, федеративної держави, яка об’єднувала Королівства Польське та Велике князівство Литовське (існувала з 1569 до 1795 р.). До неї, між іншим, входила і більша частина сучасних білоруських (у ті часи називались литовськими) земель.

По-друге, сам А.Міцкевич народився на хуторі Заоссє, біля Новогрудка (нині Білорусь), а ці землі входили до утвореної в 1796 р. Литовської губернії – адміністративно-територіальної одиниці у складі Російської імперії. Хоча вже у 1801–1802 рр. ця губернія була реформована у Віленську і Гродненську, однак обидві губернії часто іменувалися литовськими. Так тривало до 1840 p., коли Микола І остаточно заборонив вживати це найменування.

По-третє, найвизначніший твір А.Міцкевича – поема «Пан Тадеуш» (1834), яка мала другий заголовок «Останній наїзд на Литві», починається знаменитим заспівом – освідченням автора рідному краєві: «Litwo! Ojczyzno moja! ty jesteś jak zdrowie».

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 61 – 62.