Хмельницький в Переяславі

Михайло Грушевський

Образи сі оперті головно на дневнику посольства комісарів, списаного Мясковським. Але сюди введено також і деякі моменти з другого посольства Смяровського. Розмови Хмельницького з комісарами переважно віддають доволі близько заховані до нас тексти. Все інше – авторська інвенція.

Особи:

Богдан Хмельницький, гетьман козацький, в тім часі коло 55 літ.

Олена Хмельницька, бувша Чаплинська (або Чаплицька), жінка гетьмана, коло 30 літ.

Захар Хмельницький, свояк гетьмана.

Іван Чорнята, військовий обозний, старий чоловік.

Семен Чорнята, його син, молодик.

Іван Виговський, писар військовий.

Іван Ковалевський, осавул військовий.

Петро Дорошенко, арматний писар.

Федір Вешняк, Ясько Воронченко, Максим Гладкий, Филон Джалалий – полковники

Отець Дам’ян, ігумен київський – в дипломатичних порученнях у гетьмана.

Єрмолович, український шляхтич, що пристав до козаків.

Яким Нестеренко, молодий козак.

Марія, поважна жінка під 40 літ, убрана темно.

Докія, молода жінка, гарно вбрана, коло 25 літ.

Людвіся, полька; Олеся, українка – дівчата в службі Хмельницької

Микита бандурист, молодий козак.

Понурий чоловік, коло 40 літ.

Комісари:

Адам Кисіль, воєвода брацлавський, під 60 літ.

Максим Бжозовський, каштелян київський (православний українець).

Микола Кисіль, підкоморій новогородський, молодший брат Адама.

Войцех Мясковський, підкоморій львівський (поляк).

Кн. Четвертинський (українець), секретар королівський.

Якуб Смяровський (поляк), теж.

Кротовський, ловчий київський, присланий з комісарами.

Кульчинський, теж.

Ксьондз Лентовський, теж.

Примітки

Вперше опубліковано окремим виданням у Києві 1917 р.

Авторська дата: «Симбірськ, Колки, 1915», тобто драму М. Грушевський написав під час перебування у засланні.

Друкується за останньою прижиттєвою публікацією: Грушевський М. Під зорями: Оповідання, начерки, замітки, історичні образи… – С. 391 – 486.

Образи сі оперті головно на дневнику посольства комісарів, списаного Мясковським – йдеться про щоденник львівського підкоморія Войцеха Мясковського про поїздку комісарів польського уряду до Богдана Хмельницького на початку 1649 p., вперше опублікований у кн.: Памятники, изданные Кіевскою комиссіею для разбора древнихъ актовъ. – Томъ І. – К., 1898. – С. 314–329; републікація уривків щоденника у перекладі українською мовою була здійснена у виданні: Історія України в документах і матеріалах. Т. III. – К.: Вид-во АН УРСР, 1941. – С. 146–147, 150–158.

Як зазначив М. Грушевський у преамбулі до твору, він широко використав нотатки В. Мясковського, коли створював діалоги Б. Хмельницького з польськими комісарами. Названий щоденник й інші історичні джерела були використані також для достовірного відтворення різних настроїв між козаками, зокрема, планів замаху на Б. Хмельницького та інших важливих деталей того бурхливого часу. Дія п’єси відбувається у Переяславі, де 9–16 лютого 1649 р. проходили переговори Б. Хмельницького з депутацією від польського уряду, яку очолював київський воєвода Адам Кисіль.

… посольства Смяровського… – для боротьби з українським визвольним рухом польська шляхта не гребувала й підступними ходами. Показовою у цьому плані була місія православного шляхтича-українця, королівського секретаря Якова Смяровського, якого король у березні 1649 р. «вирядив до Хмельницького наче у посольстві, насправді ж для бунту».

Розраховуючи на те, що Смяровський у свій час був підстаростою черкаським і мав чимало знайомих поміж козацькою старшиною, польська верхівка спробувала підкупити козаків. Фактично королівський секретар виїхав в Україну для організації змови проти українського гетьмана, маючи для спокуси козацької старшини 50 чистих нобіляційних листів-привілеїв, куди залишалося лише вписати прізвище пошукувача шляхетського герба. Прудкий шляхтич знайшов лише чотирьох запроданців поміж повстанцями, п’ятий виявився патріотом. 11 травня Яків Смяровський був убитий козаками.

… Богдан Хмельницький, гетьман козацький, в тім часі коло 55 літ – сучасні історики фіксують дату народження Б. Хмельницького – 27 грудня 1595 (6 січня 1596) року.

Олена Хмельницька – Олена (Мотрона; р. н. невід. – 1651) – шляхтянка, дружина Данила Чаплинського, особистого ворога Б. Хмельницького. З нею гетьман одружився у грудні 1648 р. Хоча сам Богдан палко кохав Мотрону, його оточення і насамперед його сини бажали позбутися її. Серед старшини гетьманшу називали ляшкою і підозрювали у зв’язках із колишнім чоловіком Чаплинським. У травні 1651 р. відомий своїм лютим норовом Тиміш Хмельницький під час перебування батька у поході стратив свою ненависну мачуху, повісивши її на воротах садиби.

Захар Хмельницький, свояк гетьмана – свояк – це брат дружини або чоловік сестри, а Захар Михайлович Хмельницький був двоюрідним братом Богдана. Точні роки життя невідомі.

Іван Чорнята, військовий обозний, старий чоловік – Іван (Герасим?) Чорнота (Чернята, Чарнота; 1613–1651) – український військовий діяч, полковник, генеральний обозний у 1649–1651 рр., сподвижник Хмельницького.

Семен Чорнята, його син, молодик – бракує даних про цю особу, ймовірно, персонаж вигаданий.

Іван Виговський, писар військовий – Іван Остапович Виговський (?–1664) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорізького у 1657–1659 рр.

Іван Ковалевський, осавул військовий – український військово-політичний діяч, дипломат, генеральний осавул в уряді Б. Хмельницького (1655, 1656), І. Виговського (1658) та Юрія Хмельницького. Свояк Богдана Хмельницького, його особистий перекладач. Точні роки життя невідомі.

Петро Дорошенко, арматний писар – Петро Дорофійович Дорошенко (1627–1698) – український військовий, політичний і державний діяч. Учасник Хмельниччини (1648–1657), козацько-московської війни (1658–1659). Гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави на Правобережній Україні у 1665–1676 рр.

Федір Вешняк – Федір Вешняк-Якубович (?–1650) – український політичний і державний діяч, військовик, дипломат. Писар у реєстровому козацькому війську (1636–1637). Учасник Хмельниччини. Чигиринський полковник у 1648–1650 рр.

Ясько Воронченко – Яків (Ясько) Воронченко (?–1679) – черкаський (1648–1652) і прилуцький (1652–1658) полковник.

Максим Гладкий – насправді один зі сподвижників Хмельницького називався Матвій Іванович Гладкий (?–1652) – полковник миргородський. Під час Берестецької битви 1651 p., коли татари взяли в полон Богдана Хмельницького, виконував обов’язки наказного гетьмана. Літопис Самовидця містить свідчення про те, що Гладкий після битви під Берестечком намагався захопити гетьманську владу, за що і був заарештований та страчений.

Филон Джалалий – Филон Прокопович Джалалий (Джеджалій; ?–1659) – полковник прилуцький, черкаський, кропивенський, з татарського роду. Український дипломат. Один із найближчих помічників Богдана Хмельницького.

Єрмолович, український шляхтич, що пристав до козаків – реальна історична особа, згадана в щоденнику Мясковського: «…родом литвин, що поїхав до Хмельницького, став нашим Іудою і багато шкодив нам, бо ми іноді не остерігались його при наших нарадах».

Адам Кисіль, воєвода брацлавський, під 60 літ–Адам Григорович Кисіль (1600–1653) – волинський магнат, дипломат і політик. У XVII ст. був єдиним православним шляхтичем, що зміг стати сенатором Речі Посполитої.

Максим Бжозовський, каштелян київський (православний українець) – Максим (Максиміліан) Бжозовський. Точні роки життя невідомі.

Микола Кисть, підкоморій новогородський, молодший брат Адама – рік народження невідомий, загинув 1651 р.

Войцех Мясковський, підкоморій львівський (поляк) – реальна історична особа, автор щоденника, де описані переговори з Б.Хмельницьким. Точні роки життя невідомі.

Кн. Четвертинський (українець), секретар королівський – очевидно, йдеться про князя Григорія Остаповича Святополк–Четвертинського (?–1651), підкоморія луцького (1647).

Якуб Смяровський (поляк)… – реальна історична особа. За сучасними даними він був українцем. Точні роки життя невідомі.

Галина Бурлака

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 13, с. 241 – 298.