27.03.1916 р. До С. Єфремова

Високоповажаний Сергій Олександрович!

Листа Вашого з 10.III [одержав] і дуже дякую за вісти вісті; занадто я вже почував себе в герметично замкненій баньці, куди голос людський не доходить і вітер не долітає, як я Вам писав, від нового року я не мав сливе ніяких вістей нізвідки. Дуже сумно, що Ви пишете – про охлялість своїх; се гірш за все. І через те й одиноке добре що чути – книжковий рух викликає певні сумніви. Чим толкуєте його Ви? чим книгарі? Чи люде люди не злякалися, що дедалі то й зовсім укр[аїнських] не буде і не спішать сховати на пам’ятку – як ховають металічну монету?

Збірник се добре, пробувати часопись на новому місці ще краще. Дм[итро] Ів[анович] питав мене, чи не матиму я нічого против проти того, щоб «Вихреста» пустити в наук[овий] збірник, але я не згоден на се, написав йому на адресу Н[аукового] товар[иства] (помешкання його адреси не знаю), але не певен, чи дістав він, і тому повторяю і Вам – бо не знаю, хто тепер відає се (Ан[дрію] Вас[ильовичу] я писав, але давно не маю від нього нічого, місяців зо три) – статейку сю прошу мині мені звернути, бо вона може лежати, а там був матеріал більш скороминущий, то коли придатний в тепер[ішніх] умовах, його б в збірник скорше.

Про книгарню доходять до мене відомости відомості сумні, але може і непевні – що сих книжок не можна від Степаненка добитися! Чи хто-небудь з членів Тов[ариства] Шевч[енка] взяв на себе роль попечителів сеї ліквідації? Я писав про се, се не дуже приємна роля роль, але дуже потрібно, щоб се зробили. Вони могли б до повної інвентаризації відобрати відібрати частину і дати в иньші інші книгарні чи що, списавши протокол. А то такий попит на книжки, а се лежить і гине марно.

Те що про <…> пишете, трохи не зрозуміле мені. Василько писав, що покійний все відписав жінці, хіба не так? А по яким мотивам чіпнули Фотія?

Спасибі, що нагадуєте друкарні. Тут значить дві справи:

1) випустити VIII. 1, до чого друк[арня] має вже все, і Нат[аля] Дан[илівна] бозна коли писала, що випускає, та нема.

2) докінчити набор 8-ої глави, щоб випустити VIII.2 – до сього я не дістав кінця коректури, і треба щоб вони її мені прислали.

Коли ласка, попудьте їх, і коли ласка напишіть, що з тим єсть, і взагалі, що діється в Київі Києві.

Тепер щодо збірника.

З листу Горького виходить, що вони – чи Ви – хотіли від моєї статі статті історії укр[аїнського] пит[ання] в Росії, властиво від прилучення? [Тут як бачите, для мене важно установити – наскільки взагалі узгляднюється Галичина, чи тільки наскільки вона потрібна для освітлення еволюції укр[аїнського] пит[ання] в Росії, чи й сама для себе? Здається, що треба держатися головно першого? Як Ви се ставили в Петербурзі?]

Через те вводити багато пропедевтики сюди трудно. В двох вступних главках я хочу дати погляд на все попереднє-тут про сформов[ання] сформув[ання] укр[аїнської] національности національності, про зв’язь з Київською добою (Погодін-Соболев), про іредентизм литов[сько]-польськ[ої] доби. Термінольогію Термінологію ввести сюди може – але питання про становище мови, відокремленнє відокремлення, понятє поняття літерат[урної] укр[аїнської] мови, відносини її до книжної, діалектів, «галицька мова» і укр[аїнська] мова – се здавалося б, треба коротенько ввести в Вашу статю статтю. При тім – чи обидві статі статті ідуть в першім томі? котра іде першою – котра на котру може посилатися? Треба нам се вияснити заздалегідь. І що йде в І том, проза чи поезія? щоб з поезією не чекати юбилея ювілею, бодай би І том вийшов, як з «Украин[ским] народом», не чували, на чім він загруз?

Мої дуже дякують за привіт і шлють поклони; я дуже б хотів, щоб вони виїхали відси, бо дуже хорують тут, клімат дошкуляє, але досі не відважилися.

Витаю Вітаю сердечно!

Ваш М. Г.

Примітки

Друкується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 317, № 319).

Місце написання встановлено за змістом.

…щоб «Вихреста» пустити в науковий збірник… – Йдеться про оповідання М.Грушевського «Вихрест Олександр», вперше надруковане 1917 року в Москві у тижневику «Промінь», № 5 – 6, с. 18 – 20.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 182 – 183.