Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

10.12.1915 р. До С. Єфремова

Казань 27.ХІ.915

Варіанти тексту

Високоповажаний Сергій Олександрович!

Листи наші – Ваш з 17.XI і мій з 18.XI розминулися в дорозі, я дістав Вашого 21.XI. Дуже дякую за відомости відомості і клопоти, за Ваші «втручання» в наші справи. Я, розуміється, не гніваюся, а дуже і дуже дякую. Анні Сергіївні я дав повну <самостійність> в упорядкуванню упорядкуванні домових справ, в тім і на ліквідацію Марка, якби за ним виявилися які художества. Я дорожив ним як чоловіком росторопним і здібним, але як зіпсувався – що робити.

Для «Основи» на руки Андрія Вас[ильовича] я післав послав статейку – з приводу смерти смерті Русова; але супроти того, що в Вашім листі пишете, не знаю чи здасться вона для «Основи»; просив як би не підійшло, вернути мені, то пошлю до «Укр[аинской] ж[изни]».

Щось з «Осн[овою]» тяжко йде. І папір дали занадто вже убогий, непотрібно і пиняво йде – II кн[ижки] все ще нема. Коли в Одесі не пускають нічого «сучасного», то може і в Київі Києві можна таке саме видавати тепер, а <…> все-таки в Київі Києві більше людей, і може б бодай скорше виходила?

Трудно мені щось давати до «Основи». На дражливі теми не можна друкувати, а про «Тібулову Делію» якось сором. Але і для «Укр[аинской] ж[изни]» теж не легко. Я ж стільки часу відірваний від українського житя життя, не знаю ні настроїв, ні орієнтацій, не бачу нікого, мало що пишуть, а як і напишуть, що «настрій непевний» або що в тім роді, то з того теж небагато скористаєш. От і боязко щось сказати невпопад, що можуть потім поставити на рахунок громадянству. А повторяти ті самі «безспорні» і «вічні» істини не можна безконечно перед своєю публікою. А у «Укр[аинской] ж[изни]» вона мабуть таки своя (допитувався я у редакції про авдиторію аудиторію та так і не довідався, взагалі незвичайно тяжко чогось у них добитися, пишеш по 20 разів і без усякого успіху).

Від 1 артели артелі з того рукопису, що я післав послав їм 1.XI, ще ані стрічки коректури я не дістав. Дуже прошу Вас позвонювати до них і нагадувати, бо боюсь, що вони знову се замаринують на безконечні віки.

З книгарнею не зовсім так. Багато її видань були тільки у неї, укр[аїнська] книг[арня] і иньші інші не мали їх на складі (видання Спілки – так як Чернявського, О<лександра> Ив<ановича>, Леонтовича і багато иньших інших). Сі видання вона дістала в виключну продаж (купила їх). Вони повинні йти – як їм не кладеться якась перешкода, і значить прихід хоч невеликий мусить бути, і можна б хоч трохи сплачувати довги борги за папір і друк от сих видань. А про те, що я радив – зробити комітет з членів – чи буде що, чи се відкинено?

Видань Наук[ового] тов[ариства] (Михальчука зб[ірник] і Техн[ічної] секції) я не одержав, і взагалі не маю звідти відомостей. Не знаю, що діється і з II кн[ижкою] Наук[ового] зб[ірника]. Ранійше Раніше писав про се Дмитро Ів[анович], але вже місяців 4 не маю вістей; не знаю, чи він в Київі Києві.

Чув я, що Страховка перекочовує до Сибча. Чи правда, і весь народ туди переїздить?

Справу Роздольського прошу не змішувати з иньшими іншими. Він дістав був аванс від Наук[ового] Тов[ариства] під матеріали і просить від нього позичку. Нагадайте, кому треба; не повинні б відмовити йому сього.

Витаю Вітаю сердечно і прошу писати. Від Марії Сильв[естрівни] привіт!

Ваш Г.


Примітки

Друкується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 317, № 316).

Місце написання встановлено за змістом.

…друкувати про «Тібулову Делію»… – Тобто, про неактуальні, відсторонені від політичного життя предмети. Делія – героїня першої книги любовних елегій римського поета Тібулла.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 178 – 179.