6.09.1913 р. До О. Олеся

Дорогий Олександр Іванович і весь

В[исоко]пов[ажаний] Комітет!

Я нічого не маю против проти того, щоб і иньших інших авторів драми друкувати, коли вони мають визначні літературні прикмети – в тім і Черкасенка, коли його п’єса дуже гарна, але:

1) до драми треба ставити вищі вимоги, ніж до прози, сіреньке «на 3» оповіданнє оповідання не псує книжки так, як сіра драма;

2) багато драми в журналі – аномалія (подивіться на рос[ійські] журнали!), багато людей взагалі не читає драм;

3) напитаєте собі самі біди, як Вам сипнуть свої твори сучасні драмороби і се треба буде читати, але як маєте охоту, читайте.

Я ставив справу инакше інакше: ЛНВ як журнал старається не містити на рік більше як 2 драми (дрібні етюди на кілька сторін не йдуть в рахунок, і на них взагалі се все не розтягується), і дає першинство першенство драмам-поемам. При рівних літературних прикметах розуміється мають першинство першенство люде люди, які близько стоять до журнала, як Людм[ила] Мих[айлівна], Ви, Валерія Ол[ексан]дровна (се ж одиноке чим ЛНВ може віддячитися Олександру Валер[ійовичу] за його працю!)… Але можна прийняти і від иньших інших. Тим більше від Черкасенка, чоловіка досить близького, коли його п’єса справді гарна! Але в X кн. піде м[а]б[уть] п’єса Людм[или] Мих[айлівни], значить до кінця сього року другої драми не годилося б містити. Щодо перекладів драм я рішучо против проти – хіба се будуть невеличкі, високо артистичні етюди, і то живих письменників. Переклади взагалі треба зводити до minimum-a з огляду на <Конвенції>.

Коли не вирішили справу складчини для Франка, то відложіть до X кн[ижки] – я сподіваюся приїхати між 15 і 20.

На X кн[ижку] значить будуть на початку статі статті про Лесю (дивіться, щоб не задержали книгу? чи готові вони? Євшан свою обіцяв прислати скоро). Потім белетр[истика], серед неї спомин Тобілевич і моя статя стаття на укр[аїнські] теми (не високо ставте). Потім В.Дорошенко: «Мих[айло] Фед[орович] Комаров», М.Залізняк: «Олександр Яблоновський» (між ними щось белетр[истичне])-може вірші? З чужих літератур: Євшан «Професор Бернарді» Шніцлєра, Делєда, Порш Кооперат[ивний] з’їзд, Черкасенко і знову Чекин: «На далекім Сході».

Статей знов багато, і все на теми «неотлагательні». Чи Ольга Петр[івна] Косач не дала б споминів про Лесю – на І кн. 1914?

Ів[анові] М[иколайовичу] Лизанівському треба якесь посвідчення про службу <нерозб.> в Київі Києві, щоб вислободитися від солдатчини. Я думаю, що треба помогти йому, установіть текст з ним і пошліть посвідку – я думаю що від ред[акції] ЛНВ – чи може він хоче від Наук[ового] тов[ариства], тоді нехай поговорить з панею Галею і Стешенком.

Прикро мені те, що Ви пишете про себе, Олександр Іванович! Дуже жалую, що не міг Вам бути помічним в найгарячійший найгарячіший момент!

Ваш щирий М.Грушевський

Примітки

Публікується вперше за автографом (Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, ф. 15, № 1701).

Місце і рік написання встановлено орієнтовно за змістом.

Валерія Олександрівна – Тобто, В.О’Коннор-Вілінська.

Олександр Валерійович – Йдеться про О.Вілінського.

…в X кн. піде… п’єса Людм[или] Мих[айлівни]… – Йдеться про драму Л.Старицької-Черняхівської «Крила» – ЛНВ, 1913, т.64, кн. Х, XI.

…Євшан свою обіцяв прислати… – М.Євшан. Леся Українка. – ЛНВ, 1913, кн. Х, с. 50 – 57.

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 1997 р., т. 1, с. 226 – 227.