23.04.1910 р. До І. Джиджори

Дорогий Іван Миколаєвич!

В справі Багалія я зараз же відписав Вам, вже давно – що Тов[ариство] Шевченка без сумніву радо видасть недруковані писання Сковороди, коли не заноситься на виданнє видання їх кимсь другим – бо я щось зачував, що Бруєвич в СПб., що видає сектанську літературу, чи задумував видати, чи навіть дістав (?) невидані писания Сков[ороди] для видання. Багалій се буде знати. А друкували б ми їх, розуміється, в Росії.

Хрєнніков, наскільки знаю, на підмоги чоловік безнадійний.

Наукової вартости вартості розвідки про жидів не заперечую. Але щоб вона не ві[д]тягнула занадто Вас від головної теми, порученої Вам Арх[еографічною] комісією. Належить сю розвідку зробити, закінчити, але до чогось довести в сю екскурсію і по головній темі.

Сидіть в Харкові, скільки будете вважати користним, а потім поїдете в Москву. Я писав Вам, що крім тих грошей, що взяли, можете дістати ще 300 кор[он] на конци подорожі, та до того ще оплату за переписане Вами. З тим треба Вам сим разом допровадити до чогось позитивного, бо без того не міг би просити яких-небудь підмог чи кредитів для Вас.

Про книгарню – переважно говореннє говорення. Жадають того і сього, а як книг спровадить і заплатить з кешені кишені грубе мито – візьмуть або ні. Пав[ло] Фил[ипович] се каже і оповідає вже досить неприємні <нерозбірл.>. Він приїде туди по святах, мабуть.

Здоровлю щиро!

Ваш М.Г[рушевський]

Поздоровіть Багалія.

П[ані] Алчевській при нагоді скажіть, що Спілка не признала можливим видати пропонованої збірки писань Єфименка, бо не сподіється сподівається, щоб вона повернула кошти видання.

Веселих свят!

Примітки

Публікується вперше за автографом (ЦДІАК України, ф. 1235, оп. 1, спр. 265, арк. 108 – 109).

Це відповідь на лист І.Джиджори від 12 квітня (30 березня) 1910 p., який чекав на М.Грушевського у Києві, та на поштову картку від 21 (8) квітня 1910 р. з приводу пропозиції Д.Багалія.

Місце та дату встановлено за конвертом від цього листа (арк. 28) з утраченим лівим нижнім кутом. Адреса: «В г. Харьков, Рыбная ул., 25. В Украинскую книгарню для Ив. Н. Джиджоры». Штемпелі Києва ((?.)4.10) та Харкова (12.IV). Орієнтовна дата підтверджується і листом І.Джиджори до М.Грушевського від 28 (15) квітня 1910 р. Місце написання підтверджується щоденниковими записами М.Грушевського про його перебування у Києві з 20 (7) квітня 1910 р. по 17 (4) травня 1910 р. (Щоденник М.Грушевського за 1910 р. / Вступ, публікація та примітки І.Гирича, О.Тодійчук // Український історик. – 2002. – Ч. 1 – 4. – С. 111 – 115).

Багалій се буде знати. – На той час Д.І.Багалій був одним з відомих дослідників життя та вчення Григорія Сковороди, тому М.Грушевський наголошував на його добрій обізнаності щодо планів видання спадщини мислителя. У 1894 р. Д.Багалій здійснив друге видання творів Сковороди (після збірки 1861 p., що вийшла у Санкт-Петербурзі). Див.: Сочинения Григория Саввича Сковороды, собранные и редактированные проф. Д.И.Багалием. Юбилейное издание (1794 – 1894 год). – Харьков, 1894 (7-й том Сборника Харьковского историко-филологического общества).

Том відкривала вступна стаття Д.Багалія. Упродовж 1894 – 1895 pp. дослідник умістив низку розвідок про вчення Г.Сковороди в «Киевской старине», окремі студії присвятив невиданим творам філософа (Багалей Д.И. Неизданные сочинения Г.С.Сковороды // Труды XIII археологического съезда. – М., 1908. – Т. II). У 1914 р. опублікував працю: Издания сочинений Г.С.Сковороды и стоящие в связи с ними исследования о нем (К 120 годовщине со времени его кончины. 1794–1914 г.) // Изв. отд. рус. яз. и слов. АН. – СПб., 1914. – Т. 19. – Кн. 3. – С. 1 – 58).

Хрєнніков, наскільки знаю, на підмоги чоловік безнадійний. – Ця характеристика походить, мабуть, від Дмитра Дорошенка – приятеля Володимира Хрінникова по петербурзькій студентській громаді, відомого діяча українського руху в Катеринославі. Він характеризував його як «чоловіка дуже заможного, мільйонера, але феноменально скупого. На цьому грунті з ним траплялося чимало трагікомічних історій».

Разом з тим, В.Хрінников відомий своєю меценатською діяльністю. Підтримував одне з перших українських видавництв «Вік». Видавець першої української газети в Катеринославі «Запоріжжє» (1906). Брав активну участь у роботі катеринославської «Просвіти». Наприкінці 1913 р. «Просвіта» отримала помешкання у його щойно спорудженому будинку в стилі українського модерну. В цьому ж будинку перший навчальний рік відкрила і Перша українська державна гімназія в Катеринославі (1917 – 1918). Детально див.: Чабан М.П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905 – 1912): Біобібліографічний словник. Близько 670 імен. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 470 – 477.

Світлана Панькова, Володимир Пришляк

Подається за виданням: Листування Михайла Грушевського. – К.: 2008 р., т. 4, с. 208.