Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Біографії. Некрологи / 1907 р. / На спомин Миколи Костомарова († 7 цвітня 1885 р.)

На спомин Миколи Костомарова († 7 цвітня 1885 р.)

Михайло Грушевський

Сьогодні роковини смерті першого національного історика України, одного з найзначніших представників і проводирів поступового українства, що гаряче прив’язання до рідної землі, до своїх традицій погоджували і зв’язували в одно з ідеалами вселюдського поступу, розвою й згоди.

Виросши на східнім українсько-великоруськім пограниччі, в поміщицькій обстанові, в атмосфері західного космополітичного скептицизму і раціоналізму XVIII в., він під впливом харківського українського кружка 1830 – 1840 років переймається тодішніми ідеями романтичного націоналізму і народництва, а заразом гарячими симпатіями до української народної стихії, сучасного народного життя й його історії. Його наукові інтереси все більше спиняються коло історії і заразом, під впливом народницьких симпатій, предметом його історичних дослідів і інтересів стає народне життя, життя громадянства й народних мас. Його увагу притягають, головно, масові рухи, як в історії України (історія козаччини), так і в історії великоруського народу («смутні часи», бунт Разіна).

Заразом в дусі ідей Кирило-Мефодіївського братства, котрого К[остомаро]в був одним з головних учасників, він стає в різкій опозиції до офіціального патріотизму, офіціозних поглядів і норм чи в сфері релігійних вірувань, чи в сфері політичного життя. З особливою любов’ю й інтересом спиняється він на всяких епізодах боротьби вільної людської думки з офіціальною, накидуваною їй системою віри, громадського елементу з державним примусом (його студії по історії староруського політичного життя, по історії унії, релігійних єресей і т. ін.). Заразом сам він виступає залюбки ворогом утертих, канонізованих історичних поглядів (його боротьба з норманізмом, з різними історичними легендами пізнішої історії, що придбала йому багато закидів і обвинувачень).

Писання його мали велику популярність [серед] широких кругів читачів, дякуючи артистичній формі, в яку вкладав він свою роботу. «Історик-артист» – стало ходячою, загальнопризнаною характеристикою Костомарова. Завдяки сій популярній, приступній формі його писання по історії України мали великий вплив на розвій української свідомості.

Але ся артистична жилка мала і свої шкідливі впливи і для чисто наукової й ідейної вартості його роботи. Шукаючи колоритних, повних життя образів, він всуміш користався і певним, і непевним. Ішов туди, де знаходив більше подробиць, більше фарб, і наслідком того, будучи проповідником історії народу, народних мас, рідко виходив за границі зверхньої політичної історії, і то власне в історії України, історії козаччини, і для пізнання соціальних чи економічних обставин народного життя, його побуту й культури не зробив майже нічого. Дбаючи про легкий, артистичний виклад, він не заглиблявся ні в критику, ні в докладніший аналіз фактів, і тому його легкі, гарно написані образи часто не вводили читача в глибше пізнання мотивів і течій, поза зверхні історичні декорації. Тому праці його мають тепер більше історичну вартість, більше здаються для легкого читання, ніж для студіювання нашого минулого.

А проте в історії науки і історії суспільно-політичної мислі, і української і великоросійської проповіді К[остомаро]ва «історії народу», «історії життя» як антитези до історії держави, історії дипломатичних воєнних подій, його діяльність і творчість в сім напрямі зіставили глибокий слід. І вдячна пам’ять про К[остомаро]ва як подвижника національного українського руху, не вважаючи на деяку неясність, невиробленість його національних поглядів, не вмре, не пропаде ніколи в українськім громадянстві.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Рада. – 1907. – 7 квітня. – № 82. – С. 1 – 2. Підпис: М.Грушевський. Автограф з виправленнями автора та редактора зберігається в ЦДІАУК (ф. 1235, on. 1, спр. 193, арк. 1-4). 6 квітня М.Грушевський занотував у щоденнику про прохання редакції «Ради» подати статтю про М.Костомарова, яку він того ж дня написав (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 pp. // ЦДІАУК, ф. 1235, oп. 1, спр. 25, арк. 12 зв.).

Подається за першодруком.

Стаття написана до 22-х роковин смерті українського історика і громадського діяча М.Костомарова, якому М.Грушевський присвятив низку праць: Українська історіографія і Микола Костомаров. Пам’яті М.Костомарова в двадцять п’яті роковини його смерті (†7/IV – 1885) // ЛНВ. – 1910. – Т. L. – Кн. V. – С. 209-225; Микола Костомаров">Микола Костомаров // Село. – 1910. – № 16. – С. 10; Костомаров і Новітня Україна. В сорокові роковини // Україна. – 1925. – Кн. 3 (12). – С. 3 – 20; 3 публіцистичних писань М.Костомарова // Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. – К., 1928. – С. ІІІ – XXI; Етнографічне діло Костомарова // Етнографічні писання Костомарова. Зібрані заходами академічної комісії української історіографії. За ред. акад. М. Грушевського. – К., 1930. – С. IX-XXIV.

Бібліографія праць М.Костомарова: Бібліографічний покажчик творів Миколи Івановича Костомарова / Упоряд. О.Гончар, Г.Пасещенко; вступ. ст. Ю.Пінчук. – К., 2003; С. 38 – 40: література про життя і творчість. З останніх публікацій див.: Лук М. Микола Костомаров: історіософія та соціальна філософія українського романтизму // Молода нація. – 2002. – № 1. – С. 28-89.

…харківського українського кружка 1830 – 1840 років… – див.: Грушевский А.С. Из Харьковских лет Н.И.Костомарова. – Спб., 1908.

…(історія козаччини)… – йдеться про праці: Богдан Хмельницкий (1859); Отрывки из истории южнорусского козачества до Богдана Хмельницкого (1865); Южная Русь и козачество до восстания Богдана Хмельницкого (1870); О казаках. По поводу статьи Кулиша, напечатанной в 3-й и 6-й тетрадях Русского архива (изд. 1877 г.). Историко-критический очерк (1878); История козачества в памятниках южнорусского народного песенного творчества (1880) та ін.

…(«смутні часи», бунт Разіна) – йдеться про історичні твори М.Костомарова: Смутное время Московского государства (1866); Личности смутного времени. Михаил Скопин-Шуйский, Пожарский, Минин, Сусанин (1871); Бунт Стеньки Разина (1858).

…його студії по історії староруського політичного життя… – йдеться про праці: Мысли о федеративном начале древней Руси (1861); Черты народной южнорусской истории (1861 – 1862); Две русские народности (1861); Северно-русские народоправства во времена удельно-вечевого уклада. Новгород – Псков – Вятка (1863); Начало единодержавия в Древней Руси (1870).

…по історії унії… – йдеться про праці: О причинах и характере унии в Западной России. – Харьков, 1842 (перша магістерська дисертація М.Костомарова, яка була знята з захисту у зв’язку з протестом церковної влади та міністерства освіти); Южная Русь в конце XVI века (1867).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 23 – 24.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 39

Модифіковано : 21.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.